Після страшної повені СіД разом з рятувальникам побував у районах Прикарпаття, що найбільше постраждали. Там і досі зв’язок із зовнішнім світом тільки через гелікоптери, а в багатьох оселях почорнілі від горя люди оплакують родичів.
МОКРИЙ ТРИЛЕР
...Снятинщина. Село Прутівка. Великим болем відлунюють у серцях сотень жителів цього мальовничого села похоронні дзвони. На розмитих дорогах ноги грузнуть у намулі. Вздовж шляху забрано захисні смуги. У бурхливому потоці Пруту ще пливуть чиїсь пожитки. Не чути звичного мукання корів та гавкоту собак. Люди кажуть, що ті тварини, які врятувалися від великої води, такі перелякані, що навіть голосу не подають.
Та на вулицях нікого не видно. Потерпілі пораються у дворах біля розвалених хат: викидають великими лопатами намул, сушать одяг і меблі. Всі городи розмито. Молода картопля, цибуля, буряки плавають у жужмі або стирчать у намулі. Кілька згорьованих прикарпатців, які стоять біля сільради, майже не реагують на чужих. Втрата найближчих людей, будинків та майна зробила завжди привітних і балакучих людей черствими. Навіть кричати і плакати вони вже не мають сили.
При згадці про недавні події жінки починають схлипувати. Біля них, тримаючись за спідниці, витирають замурзані личка діти. Чоловіки безпорадно втуплюються у землю, бабусі хрестяться та зводять очі до неба. Люди просять, аби більше про повінь не згадувати.

ЧОВЕН ПЛИВ У НІКУДИ...
– На мить нам здалося, що ми потрапили на війну і ось-ось розпочнеться стрілянина, – розповідає секретар Прутівської сільради Марія Войвітка. – Проте від стрілянини та бомб можна втекти або заховатися. Перед стихією ми були безсилі. Та й біди ніхто не сподівався».
Люди, витираючи висохлі від сліз очі, згадують той страшний день, коли перевернувся човен, кидаючи у смертельний вир і малих, і старих. Люди намагалися рятуватися і допомагати іншим. Проте на все село, що біля річки, знайшлося тільки чотири човни.
На один із них і сіли переважно жінки і діти. Моторку затягнуло у вир стрімкої течії, і вона перекинулася. Почалася паніка. В останній момент чоловік, який керував човном, встиг передати комусь маленького хлопчика.
…Втопилося три жінки та п’ятеро (!!!) дітей віком від двох до дев’яти років. Їхні тіла знайшли після того, як спала вода.
…У родині Беркошів вода забрала аж трьох донечок. Батько, не тямлячись від горя, каже, що наклав би на себе руки, якби не інші троє пташеняток, які сновигають по підтопленій хаті, мов тіні.

«ВОДА ВІДНЕСЛА НАШУ ХАТУ»
Коломийщина порівняно зі Снятинщиною постраждала менше. Принаймні там немає людських жертв. Відремонтовано більше доріг. Але людям ніхто не поверне надбаних багаторічною працею осель.
...Молода родина Бойчуків за лічені хвилини позбулася житла. На великому подвір’ї купа бруду, гори дощок та уламки стін. Колись це була хата. Тієї страшної ночі Бойчуки прокинулися від страшного тріскоту. Зникло світло, не стало телефонного зв’язку, не працювали й мобілки. За мить їхня оселя розвалилася на кілька частин та посунулася додолу. «Усе, що нам ще недавно подарували на весілля, пішло за водою, добре, що маленьких діток встигли винести», – надривається від плачу зовсім юна печеніжинська ґаздинька.
Зараз постраждалу сім’ю прихистили родичі. Про відбудову хати наразі не думають. Кажуть, що хочуть оговтатися від пережитого.
Після такого чимало старших прикарпатців, чиї хати понад берегом, бояться ночувати вдома, просяться до родичів та сусідів. Часто-густо у людей не витримують нерви. Втім звертатися до психологів вони не звикли. Чоловіки беруться за чарку. Топлять стрес в оковитій. «У мене й так життя більше не буде. Роками на заробітки їздив, недоїдав, недосипав, хату будував, а тепер – руїна, як і моє грішне життя», – плаче, похитуючись, п’яний дядько. Рятувальники кажуть, що як тільки вони бачать людину з неадекватною поведінкою, то одразу доправляють до медиків, адже в стані афекту хто знає, що зі згорьованими Іванами й Марічками може трапитися.
***
Наразі триває визначення обсягу шкоди, якої завдала повінь. На Верховині акти про постраждалі від стихії об’єкти вже зібрано. Деякі сільські голови йшли по воді десятки кілометрів, аби принести у район документи, щоб люди змогли отримати гроші. Односельці називають їх героями. Але гуцули до слави не звикли і далі працюють. Щодня молять Бога і всіх святих, аби подібне вже ніколи не повторилося.


хроніка ВЕЛИКОЇ ВОДИ

ЧЕКАЄМО ІНФЕКЦІЙ. Міністерство охорони здоров’я України попереджає про можливий спалах інфекційних хвороб у Львівській, Закарпатській, Тернопільській, Чернівецькій, Вінницькій, Івано-Франківській областях. Внаслідок стихійного лиха розмито вигрібні ями, каналізаційні системи, підтоплено скотомогильники, ферми, цвинтарі, а це може призвести до збільшення захворюваності.

ЗАГРОЗА ГЕПАТИТУ І САЛЬМОНЕЛЬОЗУ. На Калинівському ринку в Чернівцях виявлено збудників гепатиту, сальмонельозу, гострих кишкових та інших інфекцій. Тому продукція з цього ринку, навіть в упаковці, є небезпечною для вживання.
БЕЗРОБІТНІ – НА ФРОНТ! Уряд дозволив залучати безробітних до виконання оплачуваних робіт з ліквідації наслідків повені у західних регіонах України. Йдеться про роботи, які не пов’язані з ризиком для життя.

НЕГІДНИКИ СПЕКУЛЮЮТЬ НА ЧОБОТЯХ. На Буковині за ґумові чоботи правлять, як за рідного батька. Та й харчі в постраждалих районах краю продають утридорога. В Чернівцях гумові чоботи зросли в ціні удвічі – до 80 грн за пару. Щоб подолати в області дефіцит ґумаків, їх почали виробляти у дві зміни. Відпускна ціна пари – 34–42 грн.

КУРЦІ ДОПОМОЖУТЬ АКЦИЗАМИ. Верховна Рада підвищила ставки акцизного збору на тютюнові вироби. За ухвалення відповідного законопроекту проголосував 381 депутат. Зокрема, ставки акцизного збору на тютюнові вироби Кабмін спочатку пропонував збільшити таким чином: на сигарети без фільтра – із 5 гривень за тисячу штук до 12,5 гривні; на сигарети з фільтром – із 14 гривень за тисячу штук до 30 гривень.
Відтак пачка цигарок без фільтра подорожчає приблизно на 15 копійок, а з фільтром – на 32 копійки.


КУДИ ТЕЛЕФОНУВАТИ ПОТЕРПІЛИМ?
Гаряча лінія Кабміну – 8 (044) 256-78-08 (працює з понеділка до п’ятниці з 9.00 до 18.00).
ЯК МОЖНА ДОПОМОГТИ?
Державне казначейство України відкрило небюджетний рахунок Міністерству праці та соціальної політики для зарахування коштів, які надходять як благодійні внески та спонсорська допомога для потерпілих.
Рахунок № 37117125000023, одержувач – Міністерство праці та соціальної політики України.
ЄДРПОУ 00013669. Банк – Державне казначейство України, м. Київ. МФО 820172.
Призначення платежу – перерахування благодійних внесків для ліквідації наслідків стихійного лиха в західних областях України.
Можна також переказати 10 гривень постраждалим від повені телефоном 8-900-300-10-90. Або надіславши смс-повідомлення на номер 1090.


Галина Плугатор