На Волині пройшли представницькі міжрегіональні змагання з кінного спорту

Схоже, волинське село Вишнів має всі шанси прославитися як таке, що стало колискою для кінного спорту. Власне, навіть розташування кінно-спортивного клубу «Волинь» – за десять кілометрів від обласного центру – може cпонукати дітлахів до серйозних тренувань. А дорослим просто захочеться навчитися триматися в сідлі, бо це неабияке задоволення!
...Колишній колгоспний свинарник тепер годі впізнати. Перекриті стайні, впорядковане подвір’я з майданчиком для відпочинку, суперакуратні огорожі – ось що вихоплює око кожного, хто тут уперше. Таке собі безпомилкове свідчення того, що клуб відповідально ставиться до затіяного проекту – розвинути конярство й популяризувати кінний спорт на Волині.
Додає плюсів і той факт, що у Вишневі живе головний отаман, генерал-полковник Волинського отаманського округу Петро Олешко. Саме він, красуючись в ефектному парадно-історичному мундирі верхи, відкривав разом із рештою учасників змагань з Києва, Львова та Волині дійство, що відбувалося у критому манежі клубу.
«А який же лицар без коня?» – сміється Петро Олешко в перерві між конкурсами, яких було чотири (висота перешкод до 100 сантиметрів, ...до 100 сантиметрів і більше, висота перешкод 120 сантиметрів й остання, четверта – висота на міць). Власне, отаманові й належить ідея запросити на змагання для виступу в перервах, доки учасники готуються до чергового виходу, козаків зі школи обласної Федерації бойового гопака під керівництвом майстра екстра-класу Сергія Дружиновича.
І, поки наймолодші учасники під суворим наглядом судді міжнародної категорії Михайла Кіргізова (який, до речі, коментував виступи наших кінників під час Олімпійських ігор) беруть перші перепони, пан Олешко розповідає про найболючішу проблему, з якою доводиться стикатися кінно-спортивному клубу. «Брак місцевих кадрів, – зітхає генерал-полковник, – досвідчених ветеринарів, конюхів... Ось тренерів наразі запросили з Київської та Хмельницької областей».
Тим часом трибуни з завмиранням серця спостерігають за тим, як деякі коні, ще хвилину тому такі слухняні під час розминання, раптом норовлять не послухати вершника.
«Якщо кінь двічі не підкорився наїзнику (тобто спинився перед перепоною), учасник має покинути манеж, – суворо каже суддя й додає: – Але перед цим гравець може взяти ще один бар’єр для того, аби дати гривастому відчути, що він не здолав вершника...».
До слова, волиняни виступили нарівні з киянами та львів’янами. Так, у першому конкурсі перемогу здобув Юрко Чернота на конячці Феміді (кінно-спортивний клуб «Волинь»), в другому першим став Володимир Маруняк на Азі (теж кінно-спортивний клуб «Волинь»), у третьому й четвертому – киянин Ігор Клімюк на жеребці на ймення Агат (підприємство «Волиньліс»).

Наталка ШЕПЕЛЬ