«Це величезна мафія. Щойно законопроект засвітився у парламенті, до мене почали підходити депутати. Зокрема і з керівництва моєї фракції. Зі словами, що я не за те взялася», – розповідає Людмила КИРИЧЕНКО. Депутат двох попередніх скликань Верховної Ради від Партії регіонів каже про пиво. Про пиво та інші напої, які в Україні називають «слабоалкогольними».

РЕЖИМ НАЙБІЛЬШОГО СПРИЯННЯ
За вмістом алкоголю пляшка «Хортиці Преміум» дорівнює семи пляшкам пива «Чернігівське БІЛЕ» або восьми пляшкам «Оболонь СВІТЛЕ». Цю формулу пивні лобісти трактують однобоко. Вони пропагують безперечний факт, що пити горілку набагато шкідливіше, ніж пиво. Але воліють не обговорювати іншої істини: пиво теж алкоголь.
На їхньому боці закон. 1995 року за пропозицією Віктора Суслова парламент узявся регулювати це питання. Поступово було заборонено продаж алкогольних напоїв та тютюну неповнолітнім, загнано в ніч рекламу по телебаченню і запроваджено ліцензування місць торгівлі. Єдине, що лишилося незмінним, – ці обмеження не торкнулися пива. І в редакції 1995-го, і нині його не вважають алкогольним напоєм.
З 1995 року виробництво пива зросло уп’ятеро. Обсяг продажу цьогоріч сягне близько 2,5 млрд доларів. Таке зростання ринку привабило світові бренди, що один за одним скупили українські заводи. Остання оборудка відбулася в травні: Ринат Ахметов продав «Сармат» гігантові пивоваріння «Sabmiller».

ЗВОРОТНИЙ БІК МЕДАЛІ
«У нашому гуртожитку пиво студентам замінює воду, – розповідає Андрій Жельветро з Луганська. – Увечері всі йдуть гуляти в центр із пивом. З пивом і підлітки, і дорослі, і ті, що з візочками».
Останнім часом такий стан справ дедалі частіше критикують наркологи-практики. Вони кажуть, що пиво не замінює горілки, а стає першим етапом розвитку залежності. Інколи й останнім.
«Бувають випадки і суто пивного алкоголізму. Якось мама привела до мене 16-річного сина з ознаками делірію. Простіше кажучи, з білою гарячкою. Він почав пити пиво з 12 років і дійшов до 3–4 літрів на день», – розповідає київський лікар Андрій Карачевський.
Тема пивного алкоголізму та доступності «слабоалкогольних напоїв» дітям щоразу частіше привертає увагу провідних видань. Багатьох вразила весняна заява Всесвітньої організації охорони здоров’я про те, що за підлітковим алкоголізмом Україна обігнала 40 країн регіону.

ЩО РОБИТЬ ЦЕНТРАЛЬНА ВЛАДА?
ВООЗ дійшла висновку: найефективніший антиалкогольний захід – збільшення ціни на спиртне. Наприклад, шляхом підвищення акцизів. Особливо ефективно це впливає на заживання алкоголю підлітками. Для них також важливі реклама і приклад дорослих (ось чому в Європі, США та Росії забороняють розпивання на вулиці). Як ефективні кроки ВООЗ рекомендує й обмежувати місця, де можна купити алкоголь, час, коли його можна купити, і вік тих, хто має право його купити.
Ми запитали у трьох останніх міністрів охорони здоров’я, чи вони якось боролися з пивоманією.
Микола Поліщук, який очолив МОЗ після Помаранчевої революції, каже, що планував обмежити місця продажу та споживання пива, а також збільшити акцизи. Але передовсім обстоюючи сімейну медицину та продаж ліків в аптеках лише за рецептами, антипивні ініціативи не встиг навіть озвучити.
Юрій Поляченко, який змінив його, чесно зізнається, що не планував жодних заходів проти пива: «При мені цього не було. Розумію, що від лікаря має бути ініціатива, але ми не робили це пріоритетом».
Нинішній міністр Василь Князевич на наш запит відповів так: «Треба заборонити будь-яку рекламу, будь-яку пропаганду заживання пива та інших алкогольних напоїв. Сьогодні спроба визначити, що більш небезпечне – міцна горілка чи слабоалкогольне пиво, є некоректною. Чи важить, від якого різновиду алкоголю людина захворіла і, як результат, скалічила свою долю, долю рідних? Проблема надзвичайно складна. Згідно зі статистикою, більш як 70 відсотків українських дітей уперше спробували алкоголь із рук власних батьків. Цей факт у країні замовчують».
Міністр висловив сподівання, що Рада ухвалить закон про основи державної політики щодо запобігання алкоголізму та наркоманії. Вивчивши його проект, ми не знайшли жодних обмежень на рекламу або продаж пива і «слабоалкогольних напоїв».

БИТВА У РАДІ
За шість скликань Верховної Ради такі обмеження намагалося запровадити лише шість депутатів. Три з Блоку Юлії Тимошенко – Андрій Шкіль, Микола Томенко та Павло Унгурян. Два з Партії регіонів – Геннадій Васильєв та Людмила Кириченко. Один – Михайло Сятиня – з Народної партії.
Наймасштабніші обмеження двічі пропонувала Кириченко. Чому? Вона каже, що її колись приголомшила черга за пивом біля школи в Перевальську Луганської області. У черзі стояли школярі, які вибігли на перерву.
Але жоден із проектів не було навіть запропоновано на голосування. Кириченко відмовляється назвати депутатів, що заблокували її ідею 2006 року. Тоді в Раді було два власники пивоварень – Ринат Ахметов («Сармат») та Олександр Слободян («Оболонь»).
«Були проти і з моєї, і з інших фракцій. Мені їхні прізвища нецікаво називати, але тиск був таким великим... Натякали навіть на мою родину, на те, що я в цьому житті не сама».
У цю Раду Партія регіонів Кириченко не взяла.
Тепер найрішучіші обмеження пропонує Томенко. А саме: заборонити заживання в громадських місцях, продаж неповнолітнім, рекламу на ТБ як пива, так і «слабоалкогольних» напоїв. Раніше Томенкові вдалося серйозно обмежити рекламу алкоголю та тютюну, тож битва досвідченого депутата з лобістами пива буде цікавою. Уряд Тимошенко свою останню битву з ними програв.

ХТО ЗАХИЩАЄ ПИВО?
Це сталося 31 липня. Після катастрофічної повені в західних областях Кабмін просив парламент збільшити акцизи на цигарки, алкоголь, пиво та руду. Щодо пива Тимошенко мала додатковий козир – акцизи на нього не підвищували вже півтора року.
30 липня в парламенті зібрався Бюджетний комітет. Традиційно для журналістів він був закритим. Депутат від БЮТ Олег Ляшко розповів нам про суперечку, що виникла довкола пива. Пивоварів захищав Ярослав Джоджик – однопартієць Слободяна (УНП). Зокрема, Джоджик указав на цьогорічні збитки заводів. З ним сперечався перший віце-прем’єр Олександр Турчинов. Він наголошував, що обсяги виробництва пива і далі зростають (+10 % за перше півріччя).
Суперечкам поклала край Тимошенко. Наступного дня на засіданні комітету вона повідомила, що від збільшення акцизів на пиво, алкоголь та руду мусово відмовитися, щоб вистачило голосів на тютюн.
«На мій погляд, пропозиція щодо пива від початку була для торгів, – вважає Джоджик, який погодився пояснити свої дії. – Щоб відмовитися від нього й показати, що Кабмін пішов на компроміс». На запитання, чому він захищає інтереси саме пивної галузі, відповів, що добре знає її проблеми. Від кого? Від Слободяна та Асоціації «Укрпиво». Крім того, Джоджик сам має пакет акцій тернопільського пивзаводу «Опілля».
Саме Слободяна – почесного президента компанії «Оболонь» (другої на пивному ринку України) – один горілчаний лобіст, який погодився поговорити на умовах анонімності, назвав головною силою пивного лобі в парламенті.
Аналіз законопроектів за всю історію Ради засвідчив таке: депутати фракцій, до яких входив Слободян, а це Народний рух України, «Наша Україна», тепер «Наша Україна-Народна самооборона», не ініціювали жодного законопроекту, що обмежував би виробництво, продаж або рекламу пива. Слободян не відгукнувся на пропозицію зустрітися з нами. Хоча журналістка, яка його знає, стверджує, що творцеві «Оболоні» небайдужа тема підліткової прихильності до пива.

ЩО РОБИТИ?
Депутат Джоджик розповів, що ніколи не п’є пива на вулиці. І був дуже засмучений, коли побачив із пивом 17-річного сина. «Я йому пояснив, що, поки він ще не сформований молодий чоловік, у нього може виникнути залежність від цього напою. Останнім часом з пляшкою сина не помічав. Хоча, можливо, я себе заспокоюю». Депутат від УНП пообіцяв ініціювати обмеження для підлітків.
Поки їх немає, лікар Карачевський просить тих, хто п’є, не забувати, що пиво – це теж алкоголь. І не дивитися холодним оком, коли цей напій заживають діти.
Для тих, хто хоче піти далі, прикладом можуть стати активісти громадського руху «Твереза Україна». Хлопці геть відмовилися від алкоголю і переконують інших. У Києві на будинках та в метро вже кілька місяців з’являються наклейки з гаслами на зразок «Пиво – яд. Я это знаю. Почему ж его хлещу? Потому что импотентом побыстрее стать хочу!» Ще вони пропонують лекції ВНЗ, а також розробляють масштабну графіті-кампанію. За цим планом будинки і тротуари Києва мають попереджати столичну молодь, що означає пити алкоголь, зокрема й пиво.



Єгор СОБОЛЄВ, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», спеціально для «Сім’ї і дому»