|
У лютому, в німецькому Мюнхені, чемпіон світу з боксу у надважкій вазі Віталій Кличко битиметься проти британця Деріка Чісори. «Після цих боїв глядачі вирішать, чи достатньо у мене ще динаміту в кулаках, щоб продовжити виступи на рингу», – заявив 40-літній український спортсмен. Ще одним важливим боєм року для старшого Кличка може виявитися боротьба за… політичне чемпіонство в Україні. Лідер опозиційної партії «УДАР (Український демократичний альянс за реформи)» хоче подолати п’ятивідсотковий бар’єр на парламентських виборах 31 жовтня.
Що спонукало забезпеченого та уславленого цілим світом боксера вдатися до політики, як ставиться до «боїв», що регулярно відбуваються під час засідань у Верховній Раді і кого з українських депутатів хотів би викликати на ринг, – «Сім’я і дім» дізнавалася у самого Віталія Кличка.
«НЕ МРІЯВ СТАТИ ПОЛІТИКОМ»
– Віталію, чи пригадуєте той момент, коли зринула думка про політичну діяльність? Що саме стало поштовхом?
– Принцип «моя хата скраю» – не для мене. Щоразу, повертаючись в Україну з Європи, я думаю про ту величезну різницю між життям на заході і в нас. Постійно ставлю питання, чому між нами така разюча різниця?! Чому у нас розбиті дороги, розвалене господарство, безробіття, бідність, у якій живуть більшість українців? Влада змінюється, а проблеми не розв’язуються, лише передаються у спадок. Я хочу це змінити і маю для цього сили та команду, яка готова працювати заради України.
– Гасло вашої партії: «Від успіху людини до успіху країни». Ваш особистий успіх очевидний: омріяна кар’єра, чудова родина... Проте чи вірите ви в успіх України? Він направду можливий?
– Переконаний, що від успіху кожного з нас залежить наше спільне майбутнє. Півроку тому ми святкували 20-річчя незалежності держави. Тоді, двадцять літ тому, кожен із нас мріяв побудувати нову демократичну країну. Час минув, але хіба маємо чим пишатися? Лише окремими досягненнями науковців, діячів культури, спортсменів, але не економікою країни, її розбудовою. Що ми маємо? Людей, які володіють мільярдами, приватизувавши чи не усі підприємства, і простолюд, який ледь зводить кінці з кінцями, живе від зарплати до зарплати, якщо є робота…
Торік я побував у Вроцлаві, боксував там. І був здивований тим проривом, що здійснили наші сусіди. Польща більше нагадує заможну Німеччину, а на початку 1990-х ця країна нічим не відрізнялася від України. Чому поляки, чехи, словаки, балтійці змогли, а ми – ні? Відповідь теж проста – а тому так, що українські політики відстоюють хіба інтереси окремих фінансових груп, які лише збільшують свої доходи, але – не інтереси суспільства та держави.
Нині в суспільстві є запит на нову якість політики. Саме тому ми з однодумцями вирішили сформувати нову політичну силу «УДАР». Так, я спортсмен, і я ніколи не мріяв стати політиком. Проте не можна сидіти, нічого не робити, слухати казки чиновників. Знаєте, нічого неможливого у житті немає. Надто якщо ти дуже цього хочеш. Я впевнений, що вже найближчим часом зможу змінити країну. Для цього й перебуваю у політиці.
– Як давно ви були в українському селі? Що вам там сподобалося, що ні, а що хотілося б змінити, якби мали можливість?
– Кілька тижнів тому у Переяславі-Хмельницькому я спілкувався з людьми із малого бізнесу. А місяць тому вдруге навідував західні регіони України, зустрічався із людьми. У селах жалілися: «Ми не бачимо майбутнього!» Я теж на власні очі бачив поля, роками неорані, ферми, що нагадують руїни після війни. Одні країни мають нафту, газ, а найбільша цінність України, якої немає ніде у світі, – це наша земля. Але, на жаль, ми її не можемо використовувати повною мірою. Люди малого бізнесу хочуть робити, але не можуть, бо нема фінансових умов. Вони працюють не завдяки, а наперекір умовам, які нині на селі. Не живуть, а виживають. Моя команда знає, як діяти, щоб відродити село.
«УКРАЇНСЬКА ПОЛІТИКА НАГАДУЄ БОЇ БЕЗ ПРАВИЛ»
– Як один із найуспішніших спортсменів світу скажіть, у чому полягає спільність між політикою та спортом, а в чому відмінність?
– У спорті є чіткі правила, порушення яких тягне за собою суворе покарання і навіть дискваліфікацію спортсмена. Українська ж політика більше скидається на бої без правил. А зі спільного – це команда, яка поряд із тобою, і від якої залежить результат.
– Що ви думаєте, коли бачите «бої» депутатів під час засідань у Верховній Ради? І чи є серед політиків хтось, кого ви з великою охотою запросили б на ринг?
– З досвіду роботи у Київраді скажу, що під час сесії деяких «персонажів» хотілося відправити не просто в нокдаун, але й у нокаут. Але то все – жарти. Ніколи не застосовував фізичну силу поза рингом і ніколи цього не робитиму. Матимемо інші механізми впливу...
– Невдовзі ваш черговий бій. Виграш у ньому додасть натхнення у політичних кроках? Тобто наскільки ви пов’язуєте спорт із політикою?
– Є деякі прикмети, яких я дотримуюся перед поєдинком. Проте це в спорті, а політика – інша справа. Тут іде постійна боротьба без жодних правил. Перемоги у спорті і в політиці не пов’язую між собою. Але я багато працюю заради своїх перемог і не боюся вчитися. А ще погоджуюся з висловом, що «програти бій – не означає програти війну». Я впевнений, що на поразках ми вчимося – як у спорті, так і в політиці. Головне – робити правильні висновки. Нас можуть залякувати адміністративним ресурсом, фальсифікаціями, підкупом, але ми мусимо протистояти і перемагати.
– Як рідні ставляться до вашої політичної кар’єри? Діти, певно, мріють, аби їх тато став не просто відомим політиком, а й президентом України?
– Для дітей я не політик і спортсмен, а насамперед батько. І мріють вони про те, щоб якомога більше часу проводив із ними. Скажу чесно – політика наразі забирає 90% мого часу, тож очевидно, що рідним дістається значно менше моєї уваги. Дуже хочеться захистити родину від інформаційного бруду, який із наближенням виборів дедалі більше на мене виливається (Віталій має на увазі і чутки про його буцімто розлучення з дружиною Наталією, що їх публічно заперечив. – Ж. К.). По-людськи це неприємно. Але мої близькі знають, що я свідомо обрав цей шлях, і розуміють, що таке українська політика.
Запитувала Жанна КУЯВА
СіД-інфо
Віталій Кличко народився у родині військовослужбовців 19 липня 1971 року у селищі Біловодське Московського району Киргизької РСР. Разом із батьками та молодшим братом Володимиром жив у різних куточках Радянського Союзу. З 1984-го родина переїхала до України.
У боксі з 14 років. На професійному ринзі з 1996-го. Чемпіон світу з боксу в суперважкій ваговій категорії. Всесвітня боксерська рада назвала Віталія Кличка кращим панчером в історії суперважкого дивізіону.
У квітні 2010 року очолив політичну партію «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи)».
Герой України.
Сім’я: дружина Наталія, сини Єгор (2000 р. н.) і Максим (2005 р. н.), донька Єлизавета-Вікторія (2002 р. н.).
Хобі: дайвінг, музика, шахи.
|
Терези
