Усе почалося зі змагання, що його у школі влаштовували хлопчаки на підвіконнях. Вони боролися на руку й одного разу жартома запропонували Марічці з ними потягатися. Дівчисько поклало тоді більшість хлопців... А нещодавно вона здобула ...бронзу на чемпіонаті Європи.

Марія Прокопчук народилася у волинському селі Колодежому, проте нині мешкає на Львівщині. Причина переїзду проста: її рідне село не мало сполучення з містом, а батьки хотіли, щоб дочка здобувала вищу освіту без транспортних проблем.
На перші змагання з армрестлінгу Марічка поїхала потайки від рідних. Допомогли сільські хлопці, які мотоциклом довезли майбутню чемпіонку до Радехова на «Козацькі розваги». Посіла там друге місце і тоді зрозуміла, що мусить тренуватися у цьому виді спорту. Звісно, батьки тендітної дівчинки були, м’яко кажучи, не в захопленні від того. Однак чесно домовилися: якщо на наступному комерційному турнірі перемагає, то продовжує тренування, а якщо ні, тоді зась!
Лариса Василівна та Сергій Миколайович були впевненні у фіаско доньки, адже до Львова приїхало чимало тренованих спортсменок. Мама й татко думали, як вони втішатимуть Марійку, аж тут бачать – вона несе Кубок… Що ж, договір важливіший за гроші. Відтоді Марія Прокопчук почала їздити до Радехова чотири рази на тиждень на тренування до Андрія Дмитріва та Василя Фольварочного. Успіхи школярки з Радехівського району помітили, і навесні вона поїхала на чемпіонат України.
– Як зараз пам’ятаю, дуже хвилювалася, – згадує Марічка. – Це ж були перші серйозні змагання. Полтава для мене – щасливе місто, там стала чемпіонкою на праву руку, а лівою здобула бронзу, хоча могла досягти й більшого, якби не стрес (ніяковіє. – Авт.). У чвертьфіналі я зламала руку суперниці, і це мене вибило з колії, бо я злякалася не дискваліфікації, а того, що покалічила людину. Наступного ранку підійшла і попросила вибачення, але моя суперниця та її тренер сказали, що в них хороша страховка, тому жодних проблем.
...Скажу відверто, не вірив, що така тендітна дівчина може зламати кістку, але Марічка відразу ввімкнула запис тих змагань. Видовище не для слабкодухих, скажу я вам…
На чемпіонат Європи в Норвегії Марійка не потрапила, бо мала проблеми із закордонним паспортом, та ще й підготовка до випускних іспитів почалася. До речі, напередодні вступних випробувань спортсменку запевняли, що візьмуть до вишу з руками й ногами, зважаючи на її дипломи. А за три дні до екзаменів зателефонували зі Львова і повідомили, що всі її регалії – не показник. Тому Марічка вступила до Львівського університету фізичної культури, пройшовши сито вступних випробувань.
І ось довгожданий чемпіонат Європи… На який, як з’ясувалося у федерації, немає коштів. Система проста: знаходиш гроші – їдеш, а ні… На щастя, Марічка відшукала ті п’ять тисяч гривень і поїхала до Софії.
– Зізнаюся, перегоріла на тих виступах, – розповідає чемпіонка України. – Адже як по-іншому пояснити поразку латвійці, яку через день поборола поза змаганнями? Серед учасників я була найменш досвідченою, проте на наступному конкурсі усіх покладу! Так, я бронзова призерка, але неодмінно буду золотою. Ось у вересні проходитиме чемпіонат світу в Італії, і там обов’язково зійду на п’єдестал. Тільки треба гроші віднайти для поїздки...
Марічка відверто каже, що не хоче переходити у важчу категорію, бо 50 кілограмів для неї оптимальні. Мовляв, так легше вийти заміж, оскільки при вазі 100 кг обираєш не ти, а тебе. Вона ж хоче сама робити вибір. І ще мріє, щоб майбутній чоловік не ставив питання ребром: «Або я, або спорт!»

Плашка
«Завжди перед двобоєм себе налаштовую: «Я – найкраща! Кращої нема! Я здолаю без варіантів!» Якщо у ці слова не вірити, то не варто навіть і виходити на поєдинок… А ще перед будь-якими змаганнями ходжу до церкви та прошу Божого благословення».

Фото: Усі досягнення Марічки – 4 кубки та 19 медалей різного ґатунку
Андрій СОБУЦЬКИЙ