Таким стадіоном поки що не може похвалитися навіть «найфутбольніша» Європа. Як, зрештою, і світ. Аби переконатися у сказаному вище, варто побувати в Донецьку. І тепер, коли вирує робота (цієї сонячної днини тут трудилося 927 робітників). І через рік, у травні 2008-го, коли красень зі скляними прозорими крилами надтрибунного даху постане у всій красі в центрі столиці Донецького краю. «Це буде п'ятизірковий стадіон, - каже Ринат Ахметов, президент ФК «Шахтар». - Тут відбуватитимуться ігри групового етапу, чвертьфінал та півфінал ЄВРО-2012. Тут за національну збірну виступатимуть і гравці «Шахтаря».
А поки не може не захоплювати й обсяг робіт, і небачена скординованість зусиль архітекторів та будівельників, і рівень дисципліни та охайності. Володимир Ковалевський, генеральний директор ТзОВ «Шахтар», розповів «Сім'ї і дому», що стадіон (буде суто футбольним, без бігових доріжок для легкоатлетів) розрахований на п'ятдесят тисяч уболівальників. Вартість усіх робіт (зокрема й проектних та з облаштування орендованої території) – 250 мільйонів доларів. Стадіон, якому поки що не дали імені (запропоновано два варіанти, жодного з яких поки що не поспішають оприлюднювати), «буде весь у склі», каже пан Ковалевський. А от гравці бігатимуть за м'ячем газоном (розміри майданчика 105 на 68 метрів), що просто неба. Тим часом глядачі, яким обридне дійство під час матчу, зможуть перебазуватися в один із трьох ресторанів, що розташовуватимуться у «трюмі» стадіону, який нагадуватиме казковий вітрильник. Тож уже з 2008-го, зауважує генеральний директор ФК «Шахтар» Сергій Палкін, у Донецьку зможуть грати клуби-гранди світового футболу.
У цій славній компанії не може не бути й гірників. Тому, хто сумнівається, варто побувати на базі футбольного клубу у мальовничій місцині Кирша (зазвичай так називають і саму базу). Зрештою, це справжє містечко – з готельними комплексами, фонтанами. А які поля для тренувань і юних футболістів, і головної команди! Жіноцтво з газетярсько-радіо-телетовариства, що перебувало в компанії від Журналістського фонду України, навіть знімало туфлі, аби гострими «шпильками» не колоти газон. Це з добрими усмішками сприймали і Мірча Луческу, головний тренер «Шахтаря», і вже згадуваний Сергій Палкін, гендиректор ФК. Авторові цих рядків поталанило погомоніти з обома – і на спортивну проблематику, і на теми, що їх пропонує весна. Як відомо, екскурсію проводив сам президент футбольного клубу Ринат Ахметов. Він добрим словом згадав і волинян Шевчука та Тимощука, і львів'янина Чигринського.
Журналісти, прошкуючи разом з Ринатом Ахметовим, дискутували, спілкувалися про весь спектр проблем сучасності. А тим часом над Киршею кружляли аж ніяк не боязкі голуби. Блакитне осонцене плесо озера «куйовдили» білі й чорні лебеді (вони тут і зимують). У цій дзеркально-чистій водоймі вудять рибу футболісти й тренери (більше нікому не дозволено). Тож щук розвелося стільки, що вже «пощупують» красенів лебедів, які тоді, на на мить забувши про власну гордовитість, швиденько мчать до берегів.
Навіть ці фрагменти від побаченого і відчутого дозволяють зрозуміти, чому в «Шахтарі» не просто голозабивальники, а неординарні особистості-інтелектуали. Тут вміють жити футболом і бути собою, дорожити дружбою і красою, пам'ятати про обов'язок і дбати про прийдешнє.
Віктор ВЕРБИЧ

Юрій КОНКЕВИЧ