|
Зізнаємося, що півзахисник київського “Динамо” Олег Гусєв – один із улюбленців “Копанки”. Олежка не тільки типовий швидкісний “крайок” у клубі та збірній, але й неабиякий трудяга на полі. А скільки вирішальних голів на його рахунку! Останній такий влетів до воріт Богдана Шуста у фіналі Кубка України. Одне слово, Олег – мо-ло-дець! За посередництвом dynamo.kiev.ua спілкуємося із героєм минулого футбольного тижня.
– Завжди дивувала швидкість Гусєва. Чи не шукали себе у легкій атлетиці?
– Ну, стометрівки я давно вже не бігав, тепер футболістів на такій дистанції не тестують, а от на 30 метрів із 4 секунд вибігаю.
– На якій позиції хотіли б зіграти в матчі проти французів?
– Це вже куди Блохін поставить. Але особисто вважаю, що звичніше діяти у зв’язці з Єзерським на фланзі.
– Олеже, нещодавно на одному з домашніх поєдинків динамівців у фан-секторі сидів Тарас Михалик. Йому там дуже сподобалося. Чи не хочете й ви побачити, як фанати підтримують рідну команду?
– Ну, Тарас у нас провідний гравець, але й грубіян, тому часто пропускає матчі (посміхається. - Ред.). У нього є можливість сидіти на трибуні з фанами. Але якщо зі мною щось станеться...
– Дивлячись на вас, складається враження, що вивести вас із себе під час матчу неможливо. Як вдається приборкувати емоції, адже частенько б’ють по ногах і не тільки?
– Насправді мене легко вивести з рівноваги. Просто це не завжди видно, бо камери мене не часто показують.
– А хто у збірній найбільший веселун і балагур?
– Воронін, певна річ. Він усе ж таки одесит.
– Олеже, ти азартна людина? Нібито ти чи не найкраще в більярд граєш у “Динамо”?..
– Я ще й у теніс люблю грати. А більярд – це вже хобі, навіть кия придбав собі на базу, постійно тренуюся, відпрацьовую побачене по телевізору. Цей вид спорту, до речі, дуже популярний у команді, інколи ми з хлопцями вибираємося грати за межі бази – у більярдні клуби, в боулінг.
– Граєте на гроші?
– Ні, віджимаємося від підлоги.
– Гра кого з нинішніх півзахисників тобі найбільше імпонує?
– Звісно, це Кака. Він увесь сезон потужно провів. Найголовніше, що він, на відміну від інших хавбеків, не цурається чорнової роботи. Сам відбирає, створює моменти, забиває.
– Не хотілося б, щоб ти пішов із “Динамо”. Але якщо так складеться доля, то в якому чемпіонаті хотів би пограти?
– У німецькому. Напевне, це від того, що зіграв на мундіалі-2006 і побачив чудову футбольну інфраструктуру, стадіони...
– Ти часто порушуєш режим?
– Та ось учора замість того, щоб спати, дивилися вночі футбол. Порушили? Порушили. Бари, ресторани? Ходжу, звичайно, а хто ж не ходить. Уся річ у мірі та кількості. Собі дозволяю і вино, і пиво...
Бліц
Улюблена страва... окрошка.
Найщасливіший день... коли народився син.
Улюблена книга... Подобається, як Борис Акунін про Ераста Фандорина пише.
Найбільше в житті не люблю... хамства.
|