Три трагічні випадки на уроках фізвиховання впродовж місяця. Чому так стається? Легковажать зі здоров’ям діти та їхні батьки? Чи, може, недопрацьовують медики? То як діяти батькам і педагогам з огляду на паніку, що зчинилася довкола цих випадків? Невже варто відмінити уроки фізкультури?..

СУМНА СТАТИСТИКА
У місті Новоселицях Чернівецької області на фізкультурі загинула учениця сьомого класу. На біговій доріжці дівчинці стало зле, вона знепритомніла. Буквально за дві хвилини у школі були лікарі, та врятувати життя школярці їм не вдалося. Під час розтину було встановлено, що її серце не витримало фізичних перевантажень. «Гостра серцева недостатність. Субендокардіальний крововилив лівого шлуночка серця», – написали експерти. Школярка, яка всерйоз захоплювалася спортом, була дуже розвинутою й набагато сильнішою та вищою за однолітків. Відповідно мала і збільшене серце. Найімовірніше, саме перевантаження на тренуваннях, а не на уроках фізкультури, і стали причиною смерті...
Десятикласник із Запоріжжя загинув, складаючи норматив. Хлопчина разом з однокласниками пробіг стометрівку, але не був задоволений власними результатами, відтак попросив у вчителя дозволу спробувати пробігти ще раз і... впав на біговій доріжці. Рятувати школяра приїхали три бригади швидкої медичної допомоги, та в хлопця зупинилося серце. Цей хлопець, як розповіли у школі, також був активним спортсменом, захоплювався гандболом, ніколи не хворів та на серце не скаржився...
Учень Луцького технічного коледжу помер під час розминки на уроці фізкультури. Смерть 15-річного Андрія Саламахи була раптовою, медики «швидкої» шансів порятувати хлопця не мали. Припускають, що до нещасного випадку могли призвести хронічні хвороби, що їх хлопець приховував від одногрупників та педагогів. У медкартці Андрія Саламахи у графі «діагноз» вказано синдром Жульберта, тобто дефект печінки та порушення роботи серцевого клапана...

«МОЖЕ БУТИ БАНАЛЬНИЙ ЗБІГ ОБСТАВИН»
«Не секрет, що нинішні діти не можуть похвалитися міцним здоров’ям, – коментує СіДу заступник головного лікаря з медичної роботи Луцької міської дитячої поліклініки Надія КЛИМОВИЧ. –
«Прислужилася тут і наша екологія, і харчування. Та й батьки в гонитві за зарібками часто-густо не звертають належної уваги на фізичний стан власних дітей. І б’ють на сполох тоді, коли те чи те захворювання у малечі стає хронічним. А будь-якій болячці завжди легше запобігти, ніж потім її лікувати…»
Справді, медикам часто доводиться чути від батьків нарікання на кшталт: «У моєї дитини температура, а вони її у спортзал погнали…» А навіщо ж хворого учня взагалі спроваджувати до школи?! Учитель може й не помітити, що вшколяра щось негаразд. Пам’ятайте: саме від мам і татів передусім залежить стан здоров’я їхніх дітей. Звісно, від нещасних випадків не застрахований ніхто. І нерідко причиною біди може стати банальний збіг обставин.

ДОПОМОЖЕ ...РЕПЕТИТОР?
Лікарям болить те, що нині діти стали пасивними, ба навіть лінивими. Надто підлітки. Скажімо, дівчатка, полюбляючи короткі спіднички й високі підбори, не бажають перевзуватися у кросівки. Відтак правдами й неправдами намагаються дістати заповітне звільнення з фізкультури. Або ж батьки йдуть до лікаря й уклінно прохають видати їхній дитині цю довідку, бо, мовляв, чадо не може підтягнутися на перекладині чи качати прес. А дарма. Бо ж чимало болячок чіпляються до дітлахів саме через малорухливий спосіб життя.
Не може дитина пробігти три круги кросу – нехай біжить один, не годна підтягнутися сім разів – хай спробує бодай два. Нема таких категорій дітей, яким геть протипоказані фізичні навантаження. Адже навіть для інвалідів є комплекси вправ. І ще. Коли школяр відстає, скажімо, з математики, батьки запрошують репетитора. Тоді чому, коли в малюка не виходить якась із фізвправ, не вдатися до послуг… репетитора з фізкультури?


Оксана ГОЛОВІЙ