Сімейна енциклопедія Сім'я і Дім
ТІЛЬКИ СПРАВЖНІ ЦІННОСТІ

RSS 
головна радіо про нас гостьова оголошення реклама передплата контакти анекдоти гороскоп ігри світязь Кризу долаємо разом Зовнішнє тестування 2009 КВН-чик п. АНЖЕЯ
в рубриці  ІСТОРІЯ ОДНОГО КОХАННЯ



ОЦІНКА МАТЕРІАЛУ: 1 | 2 | 3 | 4 | 5    





Всього матеріалів: 514
[ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5»
Плівки зіпсувалися, а я… закохалася!
У школі мені подобався однокласник. Він був до мене байдужим, а я мріяла бодай про спільне фото. Але такої нагоди все не випадало. І навіть на випускному ми не опинялися разом перед об’єктивом фотоапарата.
Та раптом сталося диво: фотограф, що знімав наш прощальний шкільний вечір, випадково засвітив плівки, і ми всім класом влаштували ще один «випускний»: щоб сфотографуватися у святковому вбранні. Ось тоді я й збагнула: це мій останній шанс!

…Минали роки, і я, дивлячись на світлину, згадувала своє нерозділене, ще майже дитяче кохання. Подумки дякувала незнайомому фотографові за тодішній збій у його роботі. За те, що, не відаючи про те, дав мені змогу переживати щемкі спогади зі шкільних років.

Якось я влаштувалася офіціанткою в барі на автозаправці. Пропрацювала там лише тиждень: господар вирішив закрити заклад. Ми з напарником організували прощальний вечір і на це «свято» запросили й оператора заправки, який саме працював у ту зміну. Це був зрілий чоловік, і я зверталася до нього на «ви». А він розповідав про власних дітей, про те, як пекти хліб та сіяти моркву. Якоїсь миті дістав фотоапарат і почав знімкувати. Ось тоді я й збагнула, чому його обличчя видалося мені таким знайомим. Це був той самий фотограф із випускного! Але ще більше здивувалася, коли довідалася, що Юрко – рідний брат двох учителів, які мене навчали, і дядько знайомого, з яким часто бачилася на дискотеках… Ось такий тісний світ.

Я й гадки не мала про якісь стосунки з ним (старший чоловік, діти, та й одружений напевне). Але щось мимоволі вабило до нього, з ним було цікаво й затишно. Аж якось від подруги дізналася, що Юра – вдівець, сам виховує двох синів.

За кілька днів ми зустрілися знову. Через тиждень він познайомив з ріднею, а за місяць я пішла до нього жити.

…Минуло ось уже п’ять років. Для синів – Вови та Жені – ми «купили» сестричку Оксану. Разом фотографуємо щось гарне, сіємо моркву й печемо хліб. І тепер, дивлячись на фото з випускного, я дякую долі, що свого часу так вдало зіпсувала моєму коханому фотографові ті плівки…

Світлана Щербина

 

Реклама