Що треба знати господині про засоби гігієни та побутову хімію
...Сотні порад щодо прання білизни, чищення виробів із металу, миття посуду, боротьби зі шкідниками нині можемо знайти навіть на сторінках Старого Заповіту… З інших джерел дізнаємося, що до того, як зварили перше мило (а сталося це VI століття), мийними засобами були пісок, глина, яєчні жовтки, бичача жовч, сеча, що розклалася, кора білого горіхового дерева тощо...
Сьогодні завдяки сучасним засобам побутової хімії прання стає дедалі приємнішою та простішою справою. Але чи безпечна і якісна продукція, що її раз по раз голослівно рекламують: «професор чистоти», «наука ретельного прибирання», «бездоганно чисто», «універсал, що заощаджує капітал» тощо?.. Про це ми запитали в очільниці лабораторії Всеукраїнського державного науково-виробничого Центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів Наталії КАЗАНЦЕВОЇ. Ось її поради.

– передусім варто враховувати, що синтетичні мийні засоби, до яких входять лужні добавки (силікат натрію, сода, фосфати натрію), полегшують прання бавовняних і лляних тканин. Але прати ними вироби з вовни не радимо: під впливом лужного середовища вони псуються;
– для прання виробів, які мають забруднення біологічного походження, наприклад плями крові, їжі, використовують засоби, що містять ферменти (специфічні білки – біодобавки, що прискорюють процес розщеплення жирових або білкових забруднень). Але не можна прати в дуже гарячій воді, оскільки ферменти при температурі понад 40 0С руйнуються;
– під час тестування пральних порошків у Науково-дослідному центрі незалежних споживчих експертиз «Тест» оцінку «відмінно/добре» отримали недешеві «Ariel», «Persil», «Persil Gold» та порівняно недорогі «DAX», «Е», «Losk», «Rex», «Test» i «Tide»;
– предмети побутової хімії використовуйте чітко за інструкцією. Бо якщо ми, приміром, додамо вдвічі більше речовини, ніж написано, то під час змивання чи полоскання половина шкідливих речовин лишиться на білизні, відтак потрапить на тіло людини…
– порошки, що купуєте просто на вулиці, часто псуються, в них можуть з’являтися токсини… Тому купуйте продукцію у спеціальних торгових центрах, магазинах тощо…
– ферменти, запашники й відбілювачі, що використовують у пральних порошках, можуть спричинити алергічну реакцію, тому алергікам треба користуватися порошками без позначки «біо». «Біо» – це ферменти, себто ті біологічні з’єднання, що розщеплюють білки. Тож ліпше купуйте порошки без обіцянок «морозної свіжості» й «неземної білизни»...

ЧИТАЄМО ЕТИКЕТКУ

АБРАЗИВНІ РЕЧОВИНИ – це мармурова пудра, крейда, глина, пемза – інгредієнти, що під впливом тертя підсилюють здатність очищення.
АЛОЕ ВЕРА – лікарська рослина, що підтримує баланс вологості та захищає від шкідливих впливів.
АПЕЛЬСИНОВА ОЛІЯ – запобігає розмноженню бактерій і знищує запахи.
ВИННА КИСЛОТА – розчищає вапняний наліт.
ВОДНЕВИЙ ПОКАЗНИК pH – вказує на вміст кислоти або лугу в рідині. Використовують шкалу 0 (дуже кисла) до 14 (дуже лужна). Найліпшими для шкіри є продукти з позначкою pH 5,5.
ІНГІБІТОРИ ПОТЕМНІННЯ – речовини, що не дозволяють вже відіпраному бруду вкотре осісти на білизну.
ЦЕОЛІТ застосовують у складі прального порошку для пом’якшення води. Замінники фосфатів.
ЦИТРАТ – сіль лимонної кислоти, що слугує як плямовивідник.


Наталя КОВАЛЬЧУК