Добрий день вам, „Сім’я і дім”!
Мене звуть Оля, і живу я в Рівненській області. Через те, що часто їжджу до сестри в Луцьк на гостину – познайомилася з вашою газетою. А от пишу вам уперше. У мене є племінник Владик, якому зараз 7 років. Його дитячі висловлювання записуємо давно, тільки-но він навчився говорити. Тож їх і пропонуємо у вашу рубрику „Вустами дитини”.
І ще заодно хочу привітати його із відмінним закінченням першого класу і побажати так само успішно навчатися в другому класі. Ну й далі, звісно.

* * * * *
Розглядає ікону „Тайна вечеря”:
- Мамо, а що це там Бозі смачненьке їдять?

* * * * *
У гостях лягає спати з татом і мамою на одному ліжку. Вовтузився-вовтузився - і врешті обурюється:
- Так багато людей, що не можу собі місця знайти.

* * * * *
- Їж, Владику!
- Та їсу, їсу.

* * * * *
- Бачиш, діду, в мене нові чобітки? Хочеш, я тебе в ногу копну?

* * * * *
У садочку розповідає віршика:
- А зараз ми хочемо вам показати,
як всі ми навчились танок цянтувати...

* * * * *
Розмірковує:
- Баба-Яга – кістяна нога... А Бабай – кістяний ногай...

* * * * *
Гортає із татом „Абетку”, і тато показує йому рибу-кит. Згодом Владик показує уже й мені „Абетку”. Діловито пояснює:
- Олю, а це – риба Мурка.

* * * * *
Запитую у Влада, чи бачив він фільм про Попелюшку, й отримую зовсім несподівану відповідь:
- Про ту кудлату Єву? (мав на увазі сучасний фільм „Полювання на Попелюшку”. – Авт.).

* * * * *
Пропоную поїхати зі мною в село.
- Не поїду, - заявляє, - бо у вас треба свиней годувати.

* * * * *
- Мамо, ти в селі народилася?
- Так.
- А тато?
- Теж у селі.
- О, то ви селовщики!

* * * * *
Закінчивши навчання в першому класі, запитує:
- А коли в нашому класі будуть інші діти?
- Інших не буде, з цими вчитимешся дванадцять років.
- І нових дівчат не буде? Ці ж уже старі...

Записала Оля Захаркевич, учениця 11-А класу