Добрий день, шановна редакціє СіДу!
Залюбки виписуємо вашу газету й усі разом її читаємо. Нашій донечці Іринці дуже подобається рубрика “Вустами дитини”. Тож тепер хочемо запропонувати і її словесні перли.

* * * * *
Сидить на стільчику Іринка з татом. Він сперся на мішки з цукром і грається з нею:
- Доню, ти любиш татуся?
Іринка швидко обіймає його за шию, впирається носиком у мішок з цукром і каже:
- Я люблю твій цукор!

* * * * *
Йдемо з сусідкою по кукурудзяні качани. Іруся плаче за мною, а я втішаю:
- Не плач, доню, мама принесе тобі качана, будеш їсти.
Коли повернулася, Іринка вже спала. А наступного ранку дитина й питає:
- Мамо, а де кабан?

* * * * *
Читаємо з Іринкою казку про пана Коцького. Дійшли до слів “А дикий кабан каже: “А я піду по буряки й картоплю. Ведмідь: “А я по...”. Тут я зупиняюся й запитую Іринку: “Доню, а що ж принесе ведмідь?”
- Закуску, - випалила мала.

* * * * *
Іринка принесла додому хом’ячка. Він учепився в светрика, а Іринка на це:
- Мамо, дивися, він до мене приклеївся!

* * * * *
На Різдво приїхали до бабусі Ліди. Іруся їсть холодець і каже:
- Мамо, забери холодець з тієї кімнати, йому там холодно!

* * * * *
Після реклами виборів президента України. Їдемо в тролейбусі, Іринка побачила пам’ятник Шевченкові й гукає:
Шевченко - народний президент!

* * * * *
Їдемо з Іринкою в дизелі. Вона запитує:
- Яка це зупинка?
- “Дачне”, - відповідаю. Далі - “Жабка”...
- А потім - “Зайчик”, - підхоплює доця.

* * * * *
Іринка заснула в авто. Час виходити, я її буджу:
- Доню, прокинься, вже приїхали. Розплющ очі!
- Я не сплю!
- А чому ж очки заплющені?
- То я ними блимаю!

* * * * *
Іринка грається з татком. Він жартує:
- Постукаю тебе, і будеш маленька.
- Ні, не прибивай мене! - проситься мала.

* * * * *
Іринка повернулася з дитсадка, куди тільки-но почала ходити.
- Ну, доню, як там діток звати?
- Саша, Маргарита, Настя...
- А ще назви...
- Назву ще, як не будуть слухатися.
- Як же ти їх взнаєш?
- А їх вихователька називати буде.

* * * * *
Одягла Іринка на голову клейонку, я зав’язала їй як фату і стараюся добре прикріпити до волосся.
- Мамо, - підганяє дівчинка, - давай бігом, бо заміж треба йти!

* * * * *
Їсть вінегрет, а квасолини вибирає і кидає хом’яку Геркулесу:
- Дам Геркові квасольку, нехай трохи попукає.

* * * * *
Іринка грається з сусідською дівчинкою Олесею. Згодом сваряться.
- Спершу в школу піде Маринка, потім я, а потім ти, Олесю, - каже Іринка.
- Ні, я піду перша, - відповідає Олеся.
- Ні, я.
- Ні, я.
- Я перша піду в школу, - засіяла раптом Іринка, - бо ти мала і пузата, а в мене щоки надуті!

З повагою мама Іринки Валентина ДЕНИСЮК

Від редакції. Наші любі, милі діти. Що ж, нам ніде правди діти: подарунки солоденькі покладемо вам у жменьки. Лиш в редакцію до нас завітайте в певний час (уже з четверга, 27 січня).

Ведуча рубрики Наталка ШЕПЕЛЬ