Добрий день, “Сім’я і дім”!
Моя донечка-розумниця Карина усіх нас веселить своїми смішинками. Надсилаю і вам деякі її висловлювання...

* * * * *
Карині 1 рік і 10 місяців
Їсть свіжоспечену ковбаску. Прийшла сусідка тітка Люда й собі просить трішки. Карина відмовляє категоричним:
- Тобі не дам, бо будеш кашляти.

* * * * *
У два роки вчили дівчинку звертатися до Бога і просити здоров’ячка. Якогось вечора чуємо таке:
- Боже, дай здоров’я і „сємєчок”.

* * * * *
Тато жартує, що у нього в кишені є гроші. Карина вже знає, що це таке, тож просить дати і їй. Тато, певна річ, не дав. Коли увечері полягали спати, мала ніяк не може заснути:
- Та спи ж уже, - прошу доньку.
- Зараз засну, тільки дай у тата в штанях гроші пошукаю.

* * * * *
З каструлі кришка злетіла на землю. Карина злякано:
- Плита падає!

* * * * *
У волоссі Карини заплуталася пір’їнка. Тато дістає, а малеча сердито:
- Чого скубаєшся? Я тобі не курка!

* * * * *
Везу з садочка додому. Дорогою побачила телятко, яке паслося на полі, й просить собі таке само.
- Та де ж я візьму таке? - бідкається мама.
- Хай татко зробить, - відказує донька.

* * * * *
Ввечері, лягаючи спати, нагадую Карині про те, що треба за все подякувати Бозі й попросити здоров’я. Але дитина раптом відказує, що не буде цього робити.
- Чому? - запитую.
- Бо слабенька.
- А що ж болить?
- Губка.
- Чому ж вона болить?
- Бо вимазана!!!

* * * * *
Карині 2 роки і 8 місяців
Дитина бідкається, де ж татко подівся.
- Кудись поїхав, - відказую.
- А ти йди його присунь.

Надіслала Надія Киричук, с. Дорогиничі Локачинського р-ну

* * * * *

Вітаємо вас! У нашого синочка Вадима висловлювання-перлинки короткі й дуже, на нашу думку, влучні...

* * * * *
Слухає, як у бабусі б’ється серце:
- І який коник його там ганяє?

* * * * *
Розповідаємо разом вірша „Котик Мурчик - наш голубчик, лапки білі, зубки гострі...”
- У-гу, лапки, зубки, - іронізує малий, - а сам попу язиком миє.

* * * * *
- І яєчню він, певно, смажить, білу-білу, холодну-холодну, - каже Вадим, який просто обожнює цю страву.
- Хто він? - хором питають домашні.
- Та ж Дід Мороз.

* * * * *
- Мамо, в тебе душа срібна, а в тата - золота!
- А в тебе?
- Ні риба ні м’ясо...

* * * * *
Роздуми вголос: „Піду до школи, закохаюсь у вчительку. Почекаю, коли постаріє (мав на увазі, коли сам стане старшим. - Авт.) й одружуся з нею”.

* * * * *
- Тату, як мізки ворушаться?
- ???
- Мама каже, що коли кожного дня вигадуєш, що б його зварити, то мізки ворушаться...

* * * * *
Роздуми вголос: „Бульбашка в акваріумі - то таке риб’яче слово...”

Записала мама Оксана ДМИТРІВ, м. Луцьк