Про свого онука Максима Полякова ладна розповідати повсякчас. Пропоную вашій увазі дещо з “раннього”...


У 2 роки і 9 місяців казав на запіканку закіпанка, на рукавиці - ручкавиці (бо надягають на руки), на кульбабку - здуванчик (рос. одуванчик).

* * * * *
Максимові 3 роки.
Забирала його з дитсадка, того дня, коли він пригощав діток з нагоди свого дня народження.
- Максимку, - запитую, - ти всіх діток пригостив солодощами?
- Всіх, але себе не пригостив.
- Чому?
- Бо я був іменинником.

* * * * *
Натер пальчика, і вискочив пухирець. Повідомив мені про це так:
- У мене на пальці дірка!

* * * * *
Сварю Максимка за те, що дуже забруднився. Особливо перепадає йому за шкарпетки:
- Ну хіба збагнеш, якого кольору були ці шкарпетки і якого стали?
Максим хутенько знаходить вихід:
- Були чистого кольору, а стали - брудного!

* * * * *
Максимкові 3 роки і 5 місяців.
- А що, мишей роблять з м’яса? - спробував з’ясувати істину онук.

* * * * *
Максими нашого Максимка
... Цукор купують в цукровому магазині.
... Березовий сік росте на березі... А на липі ростуть... липучки!

* * * * *
Після того, як прослухав казку:
- Хто казку слухав, той молодець, а хто не слухав - той поганець.

* * * * *
- Я бачив в кіно, - якось розповідав Максимко, - як один хлопчик годував один одного.

* * * * *
У мене боліла нога, і я її бинтувала.
- Бабусю, що ти робиш?
- У мене болить нога, і я її лікую.
- Може, у тебе малярія? - припустив малюк.

* * * * *
Максимко намалював зайчика і запитує:
- Вгадай, кого я намалював?
- Мабуть, зайця.
- Ні, це зайчиха!

* * * * *
- Як виросту, буду китайцем, - збентежив мене своєю заявою Максимко.
- Чому? - намагаюся довідатися.
- Щоб вивчати китайську гімнастику!

* * * * *
Показую Максимкові, як росте картопля, і кажу:
- Це ранній сорт картоплі.
Максим:
- Розумію, її треба їсти рано-вранці.

* * * * *
Максимкові 4 роки і 2 місяці.
Мама - Максимкові:
- У тебе такі передні зубки погані!
- А задні хороші? - з надією в очах запитав малюк.

Надіслала турботлива Максимкова бабуся Людмила Ганжа з Нововолинська.