Добрий день, шановна редакціє!
Я постійна читачка вашої газети. Маю дві донечки й вирішила надіслати вам їхні приколи.

* * * * *
Ані чотири з половиною роки:
- Ми з мамою ходили в лахматірску (перукарню), і мама там постриглась.

* * * * *
Аня дивиться з дідом книжку. Тато каже:
- Покажи дідові букви.
- Ну во така, во така, во така...

* * * * *
Аня:
- А чого на лобі нічого нема?
- Що ж там має бути?
- Ну чого там нічого не виросло - ніс чи очі?..

* * * * *
Йдемо дорогою, а на нас гуси сичать.
Аня:
- Що то таке?
- Гуси.
- Ні, то крокодили, бо так страшно на мене дивляться!

* * * * *
Алла:
- Мамо, нас там хлопці б'ють!
- Які хлопці?
- Великі.
- Які великі?
- Ну ті, що на великих роверах їздять!

* * * * *
Алла знімає шапку. Істерично:
- Де мої хвостики?! То вуха, а хвостики де?!!

* * * * *
Алла (на ринку):
- Мамо, купи мені води, бо я вже морозива хочу!

* * * * *
Алла співає:
- До-ре-мі- фасоля-сіно.

* * * * *
Аня:
- Мамо, у мене кусок ноги болить!

* * * * *
Алла хоче пити. Подаю їй воду в літровому горнятку.
Алла:
- Я хочу з кружки пити!
- А то що?
- Каструля!

* * * * *
Дівчата сидять, розглядають книжки. Кажу до них:
- Ну що, читаки?
Аня:
- Ми не читаки, ми дивляки. Бо ми читати не вміємо, а тільки дивимось!

* * * * *
Аня:
- Тату, чого в нас на даху Карлсон не живе?

* * * * *
Аня збирається на вулицю. Весна, тепло, як улітку.
Запитується:
- Мамо, а можна я взую туфлі?
- Ні, йди в капцях.
- Ну тоді кросівки?..
- Не можна.
- А чоботи зимові?..

* * * * *
Питаю в Ані:
- Будемо їсти вінегрет?
- Ну, якби вінегрет був ковбаса...

* * * * *Аня:
- Знаєш, чого наш кіт за диван лізе?
- Чого?
- Щоб соплі повитирати!
- Які ще соплі?
- А попробуй, який у нього ніс мокрий!

* * * * *
Прийшла наша баба, дала дівчатам по гривні. Тато за ті гроші купив їм по кульці й по апельсинці. Увечері Алла телефонує до баби:
- Бабо, приходь, бо апельсинки вже з'їли, кульки луснули, а грошей уже нема!

* * * * *
- Мамо, хай Віка до нас іде... Можна?
- Не можна.
- Ми тільки трошки іграшками пограємося!
- А я буду збирати?!
- Ми самі позбираємо. А як не позбираємо, то ти на нас покричиш і ми тоді позбираємо.

Світлана ЗЕЛЕНСЬКА, смт Жовтневе (Нововолинськ)