|
Вітаємо улюблену газету з літечком! Сподіваємося, що спека не завадить вам прочитати шедеври нашої доньки Олесі?
* * * * *
Якось до квартири завітали продавці сумнівних товарів - ножів, гребінців, приймачів. Маленька Олеся подумала, що гості. Не дочекавшись звичних солодощів, діловито випалила:
- Ну хто сьогодні ходить у гості без цукерочка? Га?
* * * * *
Мрії вголос: „Коли я виросту, Ющенко постаріє. І всі тоді голосно кричатимуть: „О-ле-ся! О-ле-ся!”.
* * * * *
- Ах, так хочеться намалювати собі й губки, й очка, й щічки. І стати схожою на... клоуна. (Незабутнє враження після відвідин цирку. - Авт.).
* * * * *
- Мамо, що їдять синички?
- Ну... сало...
- А на десерт - сунички?!
* * * * *
Посварилася з сусідським хлопчиком Максимком. Ходить засмучена.
- Дитинко, ну чого ти? - втішаю її.
- Ага, тобі легко казати, - і, театрально заламавши ручки, порвідомила: - А в нас тепер не буде спільних дітей!
* * * * *
Після чергового перегляду „Не родись вродливою”.
- Як мені подобається той Мілко!.. А бабця називає його Милко. Тьху, яке-небудь „милко” я собі й тут знайду.
* * * * *
Коментуючи серіальну пісню, бурчить: „Гм... оставайся такой, как есть...”. Це ж що - і не митися, і зуби не чистити?
* * * * *
Перебираю ягоди й геть вимастилася. Олеся заходить у кухню:
- Що, мам, порічки зарізала?
* * * * *
Шкодує, наслідуючи, як це роблять із нею дорослі, прабабусю: „Хто ж то так пожмакав ті ручки? Хто ж так позакручував вузлики на пальцях? Хто так війки повисмикував?”.
* * * * *
Обожнює ходити до сестри в швейну майстерню - там зі шматочків тканини робить собі різні іграшки. Якось забагала вдома:
- Хочу шити!
- Тобі ще не можна брати до рук голки.
- Нічого, я позичу!
- А це ж у кого?
- Як то в кого... У майстерні в... їжака!
* * * * *
Гортали із татом енциклопедію для дітей. Він розповів Олесі про те, як з'являються метелики. Уважно вислухала, а наступного дня, гойдаючи ляльку, зітхає:
- Люляй-люляй, моя ЛЯЛЕЧКО. Бо станеш метеликом і полетиш о-о-он у те вікно!
* * * * *
- Купи мені модну спідницю…
- А модна - це яка?
- Ну… замочок збоку, кишені ззаду… І щоб як вдягнула - то ніхто нічого не зрозумів.
* * * * *
- Доню, кого ти більше любиш - маму, тата чи..?
- Себе я люблю. Коли ви насварите, а я плачу, то так уже тоді себе люблю!
***
- Мале, будеш сирники?
- У-гу, нагрій-нагрій мені тих сірничків.
* * * * *
Надцяті мрії вголос.
- Хочу бути гречкою.
- Щоб тебе з'їли?
- Ні (здивовано). Щоб у Греції жити.
* * * * *
- От візьму чарівну паличку і... наб'ю нею Максимка.
Катерина і Сергій ВЛАСИКИ, м. Луцьк
|