Добрий день, шановна редакціє! Уже тривалий час ми всією сім'єю читаємо вашу газету. А відтоді як народився синочок, улюбленою для нас стала рубрика „Вустами дитини”. Назар у два роки й п'ять місяців уже неабиякий говорун. Переконайтеся і ви в цьому.
* * *
Назарові півтора року.
Вчимо казку про Курочку Рябу. Мама починає:
– Жили собі дід і...
– ...баба, – продовжує Назар.
– І була у них Курочка...
– ...Ряба.
– Знесла Курочка...
– Дабо (яблуко), – римує малий.
* * *
Назарові один рік і десять місяців.
Їдемо в гості до діда та бабусі.
– Дай дяді (водієві) гроші, – нагадує синочок.
– Я вже дала, – відповідає мама.
– То дай ще, – наполягає Назар.
– Коли я віддам усі гроші, то ми не матимемо за що повернутися додому.
– Дід дасть, – заспокоїв хлопчик.
* * *
Їдемо в маршрутці. Назар починає гикати. Зрештою в малого вривається терпець:
– Ану, ротику, не кашляй! – наказує.
* * *

Назарчикові два рочки.
Гуляючи вулицею, бачимо маму з візочком.
– Назарчику, може, тобі теж купити братика чи сестричку? – запитуємо. Назар радо погоджується.
– Дитинка спатиме у твоєму ліжечку... – дражнимо малого.
– Ні, буде спати у ванні, – категорично заявив синочок.
* * *
Назарчику два рочки і три місяці.
Увечері мама вкладає сина спати, а тато дивиться телевізор. Малий непосида ніяк не втихомириться, зрештою злазить з ліжечка.
– Куди ти зібрався? – дивується мама.
– Спи, мамо, а я йду дивитися з татом кіно.
* * *
Дивиться передачу “Тачку на прокачку”, в якій авто однієї зірки дизайнери оформили у зелено-червоних кольорах. Відтак машина вийшла подібною до кавуна. Назар зі сміхом:
– Мамо, тату, дивіться – машина кавуном замазалася!

З повагою мама й тато Назарчика ЛЕБЕДЮКА,
м. Луцьк