Добрий день, шановна редакціє! Дуже люблю вашу газету, а надто рубрику «Вустами дитини». Маю дев'ятирічну донечку Наталку та дворічного синочка Андрійка, який постійно нас смішить...
* * *
Неділя. У гості зайшов дядько Роман. Андрій у захваті:
Ман плийшов, Ман плийшов!
* * *
Вечеряє на кухні з Наталею:
Я буду мухати (дмухати) і їсти куськи (вермішель).
* * *
Закінчується чергова серія «Янгола-охоронця». Звучить фінальна пісня, і майбутній артист, витягуючи губенята, й собі виводить: «... за табо-о-о-ой!».
* * *
Снідає з дідом варениками. Дідусь дає йому сметану. Малий, вмочивши губи й скривившись, каже:
Мамо, дай муко (молоко). Ти, дюдю, пий сам метану, а я муко буду.
Записала Марія ВОЙТОВИЧ, с. Журавники Горохівського р-ну


Привіт, редакціє!
Ось висловлювання нашого малюка Євгенка Солодія із Тернополя.
– Мамо, в яблуку живуть зернятка, а у квітці – квітенятка?

У бджоли – хобот… Отже, вона родичка для… слона.

Каже до мами: «Ти так пахнеш, наче цілу ніч харчувалася парфумами».

У Надійки є сестричка, у Володі – братик. А я хоч би ну комусь став татом.

Коли я одружуватимуся, запрошу на весілля грати скрипку і танцювати балет.
– Тату, тату, а Яна мені сказала, що я красивий хлопчик.
– А ти їй?
–А ти – зовсім ні!



Ольга Солодій