Кандидат у президенти Сергій Тігіпко відповів на запитання волинських ЗМІ

– Сергію Леонідовичу, як наразі триває ваша президентська кампанія?

– Добре, постійно зростає мій рейтинг. Приміром, за три місяці додалося ще чотири відсотки прихильників, і я переконаний, що їх більшатиме... Далі їжджу регіонами, багато спілкуюся з людьми. Таким чином дізнаюся, чим насправді живе країна, які проблеми є на місцях. Потім разом з експертами розглядаю кожну сферу, напрацьовуємо рішення, що вже склалися у план перетворень, які потрібні в Україні. Деталі свого політичного курсу я виклав у книзі «Україна: Проект розвитку» та передвиборчій програмі.

– На вашу думку, які шанси у Юлії Тимошенко, Віктора Януковича, Віктора Ющенка? За даними соціологів, вони є лідерами рейтингів…

– Казати можна, що завгодно. Ці люди мали час себе показати. Що вони зробили для країни? Ви бачите реальні зміни, поліпшення? Економіку зруйновано, підприємства зупиняються, люди залишаються без роботи, Україну перестали поважати у світі. А президент і прем’єр сваряться, змагаються у передвиборчому популізмі. Як на мене, то нині треба виробити чіткий план розвитку нашої держави й проводити радикальні зміни. Я не вірю, що ці люди запропонують нам щось нове. Бо що їм заважало зробити це? Потрібна нова команда, за старих політиків люди не голосуватимуть.

– То які зміни для поліпшення життя українців пропонує Сергій Тігіпко?

– Я назву три ключові елементи: відповідальна влада, конкурентоспроможна економіка, розвинена демократія. Нині потрібний сильний президент, який контролював би уряд. Задля відповідальності глави держави треба розробити механізм імпічменту президента, щоб він думав над кожним своїм кроком. Вибори до Верховної Ради мають відбуватися за відкритими партійними списками, а на місцевому рівні слід впровадити змішану систему: 50% депутатів обирати за мажоритарною системою і 50% за відкритими партійними списками. Тоді буде більша відповідальність депутатів перед людьми.

Варто переглянути політику щодо місцевого самоврядування. Із влади на місцях ми зробили споживачів, які нічого не ініціюють, не пропонують, а просто чекають, поки розподілять гроші з Києва. Якби ми залишали більшу частину бюджетних доходів на місцях, то в регіонах з’явилася б ініціатива, люди прагнули б більше заробляти, аби більше мати. Країні потрібні господарі.

Якщо ми хочемо підняти соціальну сферу, треба спочатку відродити економіку. Найперше, мусимо зменшити кількість дозволів і погоджень, які потрібно отримати, щоб бути підприємцем. У нас ліцензується 2 365 видів робіт, для прикладу, у Грузії – 140 і в усіх країнах східної Європи – до 200. А ліцензію у нас видають за … 54 дні! Це стільки треба чекати, доки його величність чиновник підпише дозвіл. У Грузії на це затрачають лише 11 днів. В Україні 85 організацій, які мають право перевіряти підприємство, забираючи в нього робочий час. Кому ця армія контролерів потрібна? Ми що, країна не виробників, а перевіряльників? Як результат, перебуваємо на 145-му місці серед 180-ти країн щодо бізнес-клімату.

Держава має бути активним гравцем в економіці. Як могли наші можновладці допустити, щоб закрилися підприємства, які давали людям роботу? Потрібно відновити кредитування економіки. Для цього держава мала б налагодити прозоре рефінансування банків, щоб ті своєю чергою вкладали гроші в реальний сектор.

– Сергію Леонідовичу, а що нам для розвитку й розквіту варто запозичити в інших країнах?

– Багато країн у світі мали колись умови, подібні до наших нинішніх. Але ті, хто проводив реформи, зараз пішли далеко вперед. Скажімо, ми могли б скористатися у сфері ЖКГ досвідом Польщі, прибалтійських країн.

– А як щодо сільського господарства? Що чекатиме на наших трударів, якщо президентом стане Сергій Тігіпко?

– У цій сфері нам потрібно перейти до ринку землі. Але спершу треба ухвалити закони, які регулюватимуть земельні відносини. Тоді селяни будуть реальними господарями. Центральним елементом земельного ринку має стати державний Земельний банк, через який проводитимуться усі операції купівлі-продажу. Потрібно встановити обмеження кількості землі, що може продаватися чи передаватися в оренду в одні руки.

Земельну реформу провели всі країни Східної Європи і Прибалтики. У них були ті ж стартові умови, що і в України. Усі держави нині мають ефективний, конкурентоздатний аграрний сектор з перспективами динамічного зростання. Чому ж нам не вдається провести очевидні дії, правильність яких доведено світовою практикою? Та тому що за час, доки влада зависла між соціальним популізмом і здоровим глуздом, у країні склався величезний тіньовий ринок землі і цілий клас людей, які отримують прибуток з кожної оборудки на такому ринку. Багато голів місцевих рад нажили статків, працюючи в спілці із земельними спекулянтами. Навести лад у цьому господарстві може тільки сильна і консолідована державна влада.

– І наостанку – ваші напуття волинським виборцям…

– Я завжди жив за принципом, що не потрібно боятися діяти. Головне – знати, чого хочеш. Наступний крок – виробити план дій і підібрати професійну команду. І діяти. Тоді все виходитиме. Переконаний, що сьогодні немає проблем, які не можна було б розв’язати. Просто при владі люди, які не хочуть це робити. То ж від нас з вами сьогодні залежить, чи будуть в Україні зміни, чи стане наша держава знову сильною, а її люди заможними. Я вірю, разом ми зможемо цього досягти.

Жанна КУЯВА, м. Київ