Важко сваритися з людиною, яку справді кохаєш. Але ми однаково гиркаємося, й іноді здається, що нічого з цим не вдієш.

Жити з конфліктами і ставитися до них із повагою, як до цінних життєвих уроків, дуже складно. Ще важче потоваришувати зі сваркою. Добре моїм кумам, які вирішили, що обійматимуться, коли конфлікт перейде межу. Але ж не всі такі поступливі й м’які...
Пригадайте власні думки під час сварки: «Я нещасливий, бо вона робить... Якби вона змінилася, мені не було б так зле». Але ті, від кого ми домагаємося змін, зовсім не хочуть бути глиною, з якої можна зліпити все, що завгодно. В цьому одна з головних причин сімейних конфліктів. У відповідь на наші вимоги змінитися партнер може: а) поступитися; б) атакувати; в) просто уникати стосунків.

ТІ, ЩО ПОСТУПАЮТЬСЯ, кажуть: «Я хочу тільки того, чого хочеш ти». Мета такого стилю поведінки − досягти миру за всяку ціну. Люди, які часто його застосовують, бояться конфлікту, а ще більше − віддаленості у стосунках, нехтування з боку близької людини.
...Наталя К., наша читачка з Житомира, розповіла в листі таку історію.
Вона одружилася з чоловіком, який уже був у шлюбі. Він довго й болісно розлучався, а після одруження з Наталею сказав: «У моєму попередньому шлюбі були самі скандали. Я не хочу, щоб ми сварилися». Наталя вирішила, що хай там як, а скандалів у хаті не буде, вона поступатиметься. Спочатку все складалося добре, однак із часом її невдоволення почало нагромаджуватися. Надто коли вона захотіла вийти на роботу, а чоловік відповідав невдоволеним мовчанням. Наталя зазвичай поступалася, але напруга в домі зростала. У результаті жінка перетворилася на ...домоправительку. В конфліктах, як і раніше, поступалася, але тепер контролювала чоловіка у дрібницях: телефонувала на роботу, перевіряла години, коли він йшов і повертався з роботи, ображалася, якщо проводив час без неї. Було ще багато різних дрібниць, якими вона «карала» чоловіка.
Після восьми років шлюбу він залишив її і пішов до іншої жінки. Те, що таку домашню «тиранію» спричинила пригнічена агресія, вона зрозуміла значно пізніше...
Як бачимо, такий стиль поведінки допомагає створити видимість щасливого шлюбу. Якщо ми відкрито не виявляємо своїх почуттів і потреби або вдаємо, що не помічаємо їх, це ще не означає, що вони десь зникають. Вони лишаються всередині й нагадують про себе іншими способами. Поступливі чоловіки можуть випивати чи не розмовляти. Поступливі жінки часто починають надмірно контролювати чоловіка.

ТІ, ЩО АТАКУЮТЬ, думають: «Є дві точки зору – моя і неправильна». Вони розглядають партнера як проблему і намагаються його ЗМІНИТИ. Муштрують доти, доки він не робитиме й не розумітиме все так само, як вони. Коли щось виходить не так, як, на їхню думку, потрібно і правильно, почуваються пригнобленими. Інша точка зору провокує в них агресію. Здавалося б, людина відкрито виявляє свої почуття і невдоволення. Проте проблема в тому, у якій формі це відбувається. Якщо виявлення почуттів перетворюється на звинувачення іншого, доведення, що правда не на його боці і що він недосконалий, це тільки погіршує ситуацію.

ТІ, ЩО УНИКАЮТЬ СТОСУНКІВ: «Я не буду думати про це сьогодні, подумаю завтра».
Для деяких людей найкращою реакцією на будь-які вимоги є відсторонення. Вони віддаляються або фізично, або емоційно, коли ситуація стає для них надто напруженою. Це можна зробити делікатно − змінити тему розмови, увімкнути телевізор або, наприклад, несподівано піти з дому.
Ті, що уникають, поводяться так тому, що відчувають своє безсилля. Вони вважають, що партнер сильніший, і не уявляють, як бути самими собою в близьких стосунках із владною людиною. Вони часто здаються незалежними, але це всього-на-всього вивіска. Про них можна сказати: «Вони незалежні, тому що від них нічого не залежить».

***
Втім, якщо помітили, ці три способи поведінки в конфліктній ситуації неефективні й призводять до нагромадження агресії. Спробуймо більше брати відповідальність на себе і використовувати так звані «я- висловлювання»: я повідомляю про свої почуття, потреби або оцінки без зневаги та осуду; я кажу те, що хочу і що мені потрібно, а не про те, що треба робити чи говорити іншому; я обстоюю власні інтереси, але водночас не тисну на іншу людину. Вона не відчуватиме, що приперта до стіни, у неї не буде потреби захищатися і, як наслідок, втручатися у конфлікт або його загострювати. А коли ми раз у раз «ТИкаємо», то змушуємо людину захищатися і провокуємо агресію. Отже, коли вам захочеться сказати: «Чому ти так пізно?! Ти мала б давно бути вдома!», ліпше промовити: «Я дуже хвилювався, що тебе так довго немає».

почитати
Книгу Р. Річардсона «СІМЕЙНІ ПУТА, ЩО ЗВ’ЯЗУЮТЬ»
подивитися
«ВІЙНА ПОДРУЖЖЯ РОУЗ»
Олівер і Барбара Роуз (Майкл Даглас і Кетлін Тернер) починають ненавидіти одне одного, ділять будинок на дві частини. Олівер випадково вбиває улюблену кішку Барбари, вона ж у відповідь позбавляє життя собаку Олівера і підсовує на вечерю ...паштет з його улюбленця. Блискучий фільм-енциклопедія сімейної сварки.


Іван БОГДАНОВИЧ