Іду і дивлюся на нудні стіни міських багатоповерхівок. На вулиці літо, але для мене ще й досі похмура зима. ЧОМУ? Двадцять перше століття, населення Землі перевалило за 6 мільярдів, і зрозуміло, що будинків також стає дедалі більше. Їх чомусь фарбують синіми та білими кольорами, ну хіба іноді коричневими. Це нудно. А щоб настала справжня весна-літо, є інші, особливі люди. Їх називають графітери.
Переконаний: графіті – це часточка тепла в місті. Прошу сприйняти це нормально, бо я теж пишу графіті. І не щоб зіпсувати стіну… Хочу зробити яскравим цей буденний світ.
Гадаю, що місто зводять нудні люди. Вони кажуть будувати магазини, багатоповерхівки, майданчики, але чомусь не дозволяють нам на них малювати. Мені розповідали, що єдина спеціальна споруда для графітерів є у Львові. І все.
Графіті – це не просто розмальовування будинків та парканів. Сприймаю його як мистецтво. Чесно кажучи, я новачок у цій справі, тож поки не дуже класно малюю. Але серйозно хочу вчитися, бо вважаю, що графіті це не просто красиво, це навіть круто! Деякі мої друзі купують таємно від батьків балончики. Я не знаю, може, вони їх бояться чи ще щось. Я теж спочатку боявся своїх батьків, але тепер показую графіті мамі й татові.
Обмальовані стіни – це класно, хоч їх потім замазують брудною сірою фарбою. Чому їм жаль грошей на яскраві кольори? Можливо, цим людям треба просто пояснити, що графіті має багато різновидів. Один із моїх улюблених – це стиль кружків, малюється заокругленими буквами. Створювати їх начебто найпростіше, просто треба вміти схрещувати літери. Й писати так, ніби вони стоять трохи збоку. Начебто сторонні такі.
Є ще один різновид – гострий. Він мені не подобається. Робити його легко: пишіть кутики літер, наче кінчики кинджалів. До речі, є такі малюнки, на яких замість букв малюють зброю. Буква Г – це сокира, буква Р – пістолет з великим отвором для курка.
Деякі малюють під планшетку. Тож коли ви бачите на стінах підозріло рівні й чіткі графіті, то знайте: це канцелярським ножиком вирізали на картоні напис, приклали картонку до стіни, навели балончиком – і все. Не треба їх суворо судити – вони лише початківці.
Різні погляди в міліції і графітерів. Хлопець малює графіті, його застукує якийсь міліціянт. Думки хлопця: тікати або обмалювати поліцейському пику та уазик балоном, бути чи не бути? Думки копа: побити чи взяти штраф, поганяти або конфіскувати монтану (це один із найдорожчих балонів для графіті). Напевне, це дуже жорстоко.


Федір БРИНИХ