Роман Лазар – автор дев’яти колекцій біжутерії. Остання вже вирушила до Нью-Йорка. Після професійної виставки, яка відбулася у Великому Яблуці (так ще називають найбільше місто США. – Авт.), з трьох магазинів на П’ятій авеню надійшли замовлення. А в Україні прикраси молодого ювеліра можна побачити на Каті Осадчій, Ані Лорак, Маші Єфросиніній, Сніжані Єгоровій, Віті Смачелюк. Про секрет свого успіху Роман розповів СіДу.

КАР’ЄРА ЮВЕЛІРА ПОЧАЛАСЯ З...
...бальних танців. Я десять років був вихованцем Олексія Литвинова (член журі проекту «Танці з зірками». – Авт.) та Ірини Балагули, танцював у харківському клубі «Горизонт». Тоді було дуже модно робити сережки під сукню. І я зробив. Вони так сподобались усім, що партнерки та їхні мами почали й собі замовляти. То були мої перші заробітки. Мав тоді десять років і ще не знав, до чого це призведе. Згодом учився на економіста-маркетолога, але все ще розмірковував, у якій галузі зароблятиму гроші. Проаналізував ринки й збагнув, що біжутерії у нас – хоч греблю гати, а от чи виробляють її в Україні? Провів маркетингове дослідження і виявив, що у нас із цим – провал. А те, що роблять, не можна назвати якісним. ще, пам’ятаю, подумав: якщо мені вдаються гарні ювелірні вироби, працювати над ними подобається, то чому б не взятися за це?! Саме тоді народилася ідея робити ще й паски, сумки, шапки, шарфи і взагалі все, що пов’язано з аксесуарами.

ОСТАТОЧНО ВИБРАВ ФАХ…
...коли приїхав із рідного Харкова до Києва. Спочатку шукав зустрічі з Андре Таном. Потім довго не міг побачитися з Ганною Бублик. І ось ми зустрічаємося, вона купує для власного бутику відразу п’ять моїх прикрас. І головне – дає за мою кропітку роботу ті гроші, яких вона насправді заслуговує! Пам’ятаю, з її студії на Лютеранській приголомшений дійшов аж до майдану і тільки потім зрозумів, що тримаю в руці 370 баксів. Мені тоді здавалося, що це такі великі гроші! Після цього я й збагнув, що хочу і буду створювати красу. До цього пробував себе в різних сферах: працював на будівництві, крутив гіпсокартон, виконував внутрішні та зовнішні роботи. Потім декорував вітрини. Одне слово, мені треба було самореалізовуватися. Побував у банку, подивився на персонал і визнав, що це більш-менш стабільна робота в Україні, але костюм із краваткою та система – це ну ніяк не для мене!

МАЙСТЕРНОСТІ НАВЧИВСЯ...
...Гм-гм... Різні методи обробки металів, якими нині володію, опановував сам. Знаходив матеріали, дивився, вишуковував, усього доходив самотужки. Нині мрію відвідати Дім Фаберже у Москві, пройти по всіх поверхах, побувати у всіх кімнатах. Дуже хочу повчитися нових технологій у майстернях світових брендів. Але моя ціль – стати не другим Фаберже, а першим Лазарем. Я не копіюю і не маю наміру цього робити. Мало того, у мене не знайдете цілком однакових виробів – хоча б одна бусина буде не того кольору чи іншої форми. Нині володіти оригінальною річчю модно. Цю світову тенденцію повернення до кутюр підтримує й Україна.

АКСЕСУАРИ ВІД ЛАЗАРЯ ВИРІЗНЯЮТЬСЯ…
…передусім ціною та ексклюзивністю. Нині випускаю три лінії аксесуарів. Перша – для статусних бутиків та ВІП-клієнтів. Це кутюр, найчастіше я сам над ним працюю. Друга та третя лінії охоплюють ширшу цільову аудиторію і суттєво дешевші (мінімальна вартість речей другої лінії – $100, а біжутерію третьої лінії можна придбати й за 80 грн. – Авт.). Компоненти прикрас замовляю в Чехії, Австрії, Індії, Китаї, фурнітуру купую в Німеччині. Намагаюся віднаходити всі найновіші речі. Дуже полюбляю ходити на базар. Там купую старі брошки 20–30-х років минулого століття, які згодом перетворюю на вишукані прикраси. Подібні речі рідко продаю. Чекаю клієнтів, які зможуть їх гідно оцінити.

ДЛЯ УСПІХУ ПОТРІБНО…
...мати талант, правильну економічну самооцінку, дослухатися до думок розумних людей. Я довго думав, який фах оберу в житті. Варіантів було багато – від співака до дизайнера інтер'єрів. Та однієї чудової миті зрозумів, що першим стану саме в біжутерії. Мене можна сміливо назвати людиною, яка першою взялася за це в Україні.

Валерія ПОЛЯКОВА