Багато сімейних проблем насправді зводяться до однієї-єдиної: хто витрачає гроші?

Клацав пультом телевізора і на хвилину погляд затримався на черговому ток-шоу. Якийсь «експерт» давав «слушну пораду» парі, яка переймалася тим, що не вміє витрачати гроші. Він присудив їм розподілити приємні обов’язки – витрачати кровно зароблене порівно. Тобто один тиждень відповідальний за витрати чоловік, другий – дружина. Гадаю, на третій тиждень цій парі витрачати буде нічого... Вони, до речі, так і не розв’язали проблеми на ток-шоу, розійшлися кожен при своїй думці. Підозрюю, що в них не тільки з розподілом грошей у сім’ї запущено, але й з довірою. В таких ситуаціях важко передбачити, хто кого звинувачує у марнотратстві або скупості – чоловік чи жінка. Я, наприклад, у взаєминах жінок із грошима побачив такі ...ні, не проблеми, радше нюанси.

(кожен абзац галочкою чи значком починати)

Більшість жінок заощаджує не для того, щоб примножити статки, а щоб придбати щось вагоме для себе або дітей. Таким чином, усі їхні збереження розтають, як сніг на сонці. Чоловіки ж воліють збільшити капітал. Жінки переважно орієнтуються на потреби сім’ї, насамперед вони піклуються про інших – про дітей, чоловіка, батьків. Їм важливіше добре харчування і затишок у домі. А для чоловіків на першому місці – їхній статус, який вони підкреслюють за допомогою грошей.

Жінки у грошових питаннях покладаються на чоловіків. Бо так хочуть самі чоловіки:) Але й жінки не надто заперечують – їм так зручніше та простіше. Та й завжди напохваті «логічне» пояснення: якщо багатство так і не приходить, то чоловік – невдаха.

Відразу попереджаю, що це дуже суб’єктивна теза. Коли гостював на Варшавській фондовій біржі, звернув увагу, що більша частина брокерів – молоді панянки. Директор біржі (також представниця слабкої статі!) пояснила, що жінки більш успішні на фондовому ринку: вони не так активно торгують акціями і тому менше втрачають на комісії. Крім того, чоловіки більше схильні переоцінювати власні здібності. Утім, незважаючи на таку перевагу, жінки однаково побоюються нових форм вкладання коштів. Вони значно обережніші, ніж чоловіки, неохоче йдуть на ризик. Гадаю, в сучасній Україні це виграшна позиція: тихіше їдеш – багатшою будеш.

Жінки нечасто говорять про гроші зі своїми супутниками життя. Навіть якщо вони відчувають, що фінансова ситуація в сім’ї далебі не блискуча, то все одно намагаються уникати цієї теми в розмовах – бояться кинути тінь на авторитет чоловіка-годувальника.

Жінки просять у чоловіків гроші. Замість установити чіткі правила гри чимало жінок опиняється в принизливій ситуації, коли їм доводиться просити гроші у свого чоловіка або супутника життя. Багатьом це, схоже, не завдає незручностей. А чоловіки просто-таки насолоджуються ситуацією. Адже це ще один спосіб відчути владу, тому що багато з них не без підстав оцінюють себе за тим, як виконують функції годувальника сім’ї.

ГОВОРІТЬ ПРО ГРОШІ
Навіть якщо жінка не працює, то однаково їй треба обговорювати теми грошей і джерел доходів. Чому? По-перше, коли не працює, це означає, що на те є об’єктивна причина. Нині така ситуація може трапитися з кожним. Завтра високооплачуваний чоловік також може виявитися без джерела доходу.
По-друге, у разі форс-мажору жінка мусить знати ситуацію і мати доступ до фінансів – на її утриманні можуть лишитися неповнолітні діти та батьки-пенсіонери.
По-третє, затямте, що домогосподарка – це не жінка, яка валандається хатою й нічого не робить! Вона рівноправний член сім’ї і має право обговорювати ці питання.
По-четверте, жінка не мусить просити гроші на харчування, квартиру та інші комунальні витрати. І саме для цього вам потрібний бюджет. Головне – не бійтеся про це говорити. Має бути соромно чоловікові, якщо він довів справу до таких перемовин.
По-п’яте, жінці не варто ховатися за спину чоловіка і сподіватися, що він усе владнає. Він не Бог, може помилятися. Відповідальність за управління фінансами найкраще ділити навпіл.
Пам'ятайте: хто керує грішми, той відповідає за добробут сім’ї та її забезпечене майбутнє. На нього лягає відповідальність за розумний розподіл грошових потоків, створення резервів, збереження коштів.

Іван БОГДАНОВИЧ