У молодечому запалі ми здатні на вчинки, про які потім воліємо не згадувати. А от мій співрозмовник Олександр не приховує, що його власний шлях до успіху проліг через …стриптиз.

…Батьків Сашко ніколи не бачив, зростав у холодних стінах дитячого будинку. Утім нині він дякує сиротинцю і його «колючому» середовищу, оскільки саме там загартувався та засвоїв жорстокі правила життя. Там народився і його майбутній сценічний псевдонім – Ангел. Друзі, а згодом вихователі називали так Сашка за бездонні блакитні очі та нічні мандрівки по кімнаті.
Коли Олександр став повнолітнім, пішов працювати на хлібозавод. І не через те, що так кортіло гарувати в нічну зміну. Усе набагато простіше: він був безхатченком, а після кількох ночей на вокзалі міліціонери «ввічливо» пояснили, що там не готель.
А потім трапився випадок, що кардинально змінив життя мого співрозмовника. Юнак допоміг старшій жінці донести важку сумку до дверей під’їзду. Вона подякувала, зирнула на нього з ніг до голови і сказала завітати до неї наступного дня. Тоді Сашко й припустити не міг, що ця пані працює адміністратором валютного нічного ресторану. Співбесіда тривала …аж 30 секунд. Хлопцеві наказали зняти весь одяг, крім трусів...
Зі спогадів Олександра…
«Ще й сьогодні не можу пояснити, чому я послухався. Мене оглянули, як на базарі, і кинули: «Подходит!» А потім запропонували працювати стриптизером. Боже, я навіть слова такого не чув! Коли ж пояснили, що й до чого, відмовлявся, доки не пообіцяли зарплату вп’ятеро більшу від заводської та ліжко у якомусь гуртожитку.
Псевдонім Ангел адміністраторові сподобався, і мене записали на підготовчі курси. Це тепер на сцену нічних клубів вискакує кожен охочий. А колись треба було кілька місяців навчатися та щоразу доводити своє право на існування».
На сцену хлопець виходив в образі янгола, точніше самозакоханого янгола, і вершив високе мистецтво, яке нині перетворили на банальне роздягання. Але ж стриптиз, переконаний Олександр, це не просто оголювання тіла, а справжній театр. А де ви бачили театр, який на виклик привозять на квартиру? У його часи не можна було торкатися до стриптизера, а якщо хтось із танцівників мав статевий зв’язок із клієнткою, його неодмінно викидали на вулицю. Та й загалом настрій був іншим.
Зі спогадів Олександра…
«Я залюбки та натхненно знімав елементи сценічного костюма. Оголивши якусь частину тіла, гордо її демонстрував, навіть якщо знімав рукавичку. У жодному разі не поспішав, завжди кокетливо дражнив публіку, загравав з нею. Мій погляд промовляв, що хочу кожну жінку в залі. Але водночас пам’ятав про ритм та тривалість композиції, під яку танцював, щоб раціонально скористатися всім арсеналом еротичних рухів».
…Так Сашко і працював би у нічному ресторані, якби знову не втрутилася доля. Після кількох років стриптизерство почало йому набридати, а подекуди й дратувати. Робота перетворилася на суцільні заборони – «те не роби», «того не можна», «так не годиться». А на якісь почуття чи стосунки й натяку бути не могло.
Ангелові просто поталанило. До хазяйки (так називали їхнього адміністратора. – Авт.) приїхала погостювати племінниця. Вона закохалася в Сашкові очі. І після довгих заперечень начальниця підкорилася – дала волю одному зі своїх найманців.
Згодом Олександр одружився, здобув вищу освіту. Наразі він успішний бізнесмен та …депутат однієї з районних рад. Нині депутат-екс-стриптизер жартує, що від стриптизу його порятувала ...любов до нього. Сашко надто щиро віддавався танцю біля жердини, і цього не могла не помітити його майбутня дружина. А депутатство... Політика – це також такий собі стриптиз...


Андрій СОБУЦЬКИЙ, Київ