«...Вона прийшла – і світ змінився. Усе те, що вчора зовсім не хвилювало, сьогодні просто бісить та дратує. Вона – моя! Тільки моя!!! І те життя, в якому жила без мене, не має права на існування. Як це не мені – комусь усміхалась, з кимось фліртувала, для когось одягала короткі спіднички?.. Загалом як могла не знати мене й дарувати свою увагу іншому?! Господи, чому я про це весь час думаю?!!»

Прикро усвідомлювати, що такі думки були і в мене. З огляду на виховання, мріялося про інше. Але егоїстичну чоловічу натуру годі переробити за короткий строк. Та ще й потрібні неабиякі зусилля, причому свідомі, щоб змінитися.

Напевно, не так уже й багато чоловіків ревнує дружин до минулого, коли вони ще не були знайомі. Хіба благовірні самі дають для цього привід. У нападах стервозності жінки завше порівнюють те, що було, і те, що є. Тут хочеш-не-хочеш, а замислишся. Тільки-но почнеш уявляти, як жила кохана, ще не знаючи тебе, – і розум підкидає мільйон картин. Потім ці картини обростають пікантними подробицями. А там і шизофренія не за горами!

Смішно про це думати, маючи здоровий глузд. Але отой самий глузд – поняття тимчасове. Бо залежить від багатьох чинників, основний – це час. Саме він усе змінює. Підкиньте тему людині, дайте часу подумати – і вона розвине її до безкраю.

Особисто моя історія була вкрай неприємною. Як саме вона почалася – ніяк не згадаю, але події розвивалися огидно стрімко. Побачивши в блокноті дружини фото якогось джигіта, був надзвичайно здивований: виявляється, вона цікавилася ще кимось, крім мене. Хай на ту пору й не знала мене, але ось так нагло носити чийсь (не мій!) портрет у сумочці – шкандаль! Це був просто шматок паперу, але я вже приміряв біля дзеркала роги і ятрив себе вигаданими історіями зради. Найсмішніше те, що мої думки були геть безпідставними.

Жінки, які потерпають від ревнощів чоловіка до всього, що було раніше, хай би теж замислилися, чи не самі спровокували їх. Недолуге порівняння з кимсь із колишніх може й не вистрілити одразу. Нічого дивного, чоловіки зазвичай ще ті тугодуми. Але маючи достатньо вільного часу після чергового скандалу, благовірний пригадає образливе для себе порівняння і почне нагромаджувати негатив у цьому напрямку.

Звичайно, хай як було колись, варто жити думками про майбутнє. Будувати плани і втілювати їх – чи не це справа для хорошого чоловіка? І байдуже, наскільки добре складається подружнє життя, головне – не витягати з шафи минулого всіляких примар. Але якщо дурнуваті думки постійно лізуть у голову, то варто все з’ясувати. Не йдеться про довгу нудну сповідь дружини. Такі одкровення можуть тільки підкинути дров у багаття маразматичних чоловікових думок. Урешті-решт, це справжня інквізиція на новий лад.


Ігор ЛАБУНСЬКИЙ