...Львів’янка Ольга вже півроку зустрічалася з 33-річним Олександром. Чоловік приїхав у Галичину працювати керівником філіалу однієї зі столичних посередницьких фірм. Дівчина познайомилася з парубком на вечірці. Почалися прогулянки, довгі розмови, посиденьки в кав’ярнях, з’явилися спільні друзі, зрештою, і в інтимних стосунках усе було гаразд. Ольга подумки вже приміряла біле плаття та фату й мріяла про щасливу родину. Проте Сашко не поспішав освідчуватися, не пропонував і пожити разом. Натомість розповідав про модний одяг, про колекцію маленьких солдатиків та комп’ютерні ігри, що їх обожнював. У стосунках і надалі все було невизначено. Стомившись чекати рішучого кроку молодика, дівчина вирішила сама завести мову про одруження.
На превелике здивування і жаль, Ольга почула, що Сашко не має наміру створювати родину, бо ще зовсім не готовий до цього. Його влаштовують стосунки без будь-яких обов’язків. Згодом їхні друзі розповіли дівчині, що хлопець, трішки хильнувши зайвого, жалівся на неї, казав, що... не знає, чи кохає її, чи, можливо, у нього з’явиться якась інша, краща за теперішню кохану.
Звісно, після цього Ольга покинула Сашка, хоча не раз казала, що кохала цього пройдисвіта. Хлопець довго не сумував і вже через два тижні почав з’являтися у львівських кав’ярнях з удвічі старшою від себе художницею Нілою, яка не вимагала від нього серйозних стосунків. Він став для матрони з мистецької тусівки черговою іграшкою, а вона для нього –мамочкою-коханкою. Ця парочка й досі разом...

ВІН КІДАЛТ!
– У молодика типовий вияв кідалтизму (kidult з англійської – «доросла дитина»), – каже психолог-практик Софія Панчишин. – Переважно на нього хибують дорослі чоловіки. Інакше таку поведінку ми називаємо синдромом Пітера Пена, героя книги Джеймса Баррі, вічного хлопчика, який боїться дорослішати і тікає від проблем у вимріяну країну, де є тільки розваги. Звісно, він аж ніяк не хоче одружуватися, адже це означає відмову від улюблених «дитячих» занять. А ще коли з’явиться маля, то він взагалі перестане бути в центрі уваги. Тому сама думка про одруження, а отже, дорослішання, шокує Пітерів Пенів.
На жаль, через домінанту жінки в сучасному суспільстві кідалтів стає дедалі більше. Як упізнати «дорослих хлопчиків»? Якщо перед вами 30– 40-річний чоловік, який ніколи не був одруженим, завжди говорить про ідеальні стосунки, уникає будь-якої відповідальності, одягається наче підліток, має дитячі захоплення – колекціонує іграшки, грає в комп’ютерні ігри, любить дивитися дитячі фільми чи шаленіє від мультиків, будьте певні: перед вами типовий Пітер Пен.

ЯК СТАТИ ПІТЕРАМИ ПЕНАМИ?
– Причину дивної поведінки зовні привабливих, успішних та начебто самовпевнених мачо, а саме такими видаються на перший погляд «вічні хлопчики», треба шукати в дитинстві, – розповідає пані Софія. – Вони, як правило, недоотримали батьківської ласки й тепла, не награлися іграшками. І у 30– 40 років прагнуть усе це надолужити.
З іншого боку, в таких чоловіків були дуже люблячі матері, які й прищепили їм любов до ідеальної жінки, що, як і вони, вирішуватиме все за них, не вимагатиме дорослішання, візьме на себе розв’язання всіх проблем і не заважатиме перебувати у вимріяному світі. Проте ідеальної жінки немає. Отож наші мачо у вічному пошуку. Покинувши чергову подружку, вони сподіваються, що наступна буде отією ідеальною. Тому й не дивно, що Сашко почав зустрічатися з удвічі старшою панею.

КОЛИ ВОНИ ВИРОСТУТЬ?
Синдром Пітера Пена, стверджують фахівці, не хвороба. Ці люди цілком адекватні. На роботі вони успішні та ініціативні, адже ними керує цілком дитяче бажання бути першим, аби дістати чергову порцію похвали. До психологів зазвичай звертаються не самі «вічні хлопчики», а їхні рідні та близькі. Буває, що безвідповідальних мачо все-таки вдається підвести до вінця. Тоді для їхніх дружин починаються справжні випробування, що закінчуються переважно розривом.
Психологи стверджують, що ці діти ніколи не подорослішають, і доброго чоловіка з таких не вийде. Якщо жінка все-таки безнадійно закохана у «вічного хлопчика», то мусить стати для свого обранця «мамочкою», яка оберігатиме його від «страшного світу», ніколи не питатиме про гроші, не чекатиме, допоки він спроможеться хоча б винести сміття, не заважатиме гратися улюбленими дорогими машинками та все вирішуватиме за нього.


Галина ПЛУГАТОР, Львів