Поки намагалася за кілька днів до Нового року знайти невловимого В‘ячеслава Хурсенка, піймала себе на думці, що називаю його „партизаном”. Не світиться на тусовках, які є неодмінним атрибутом шоу-бізнесу, не дає сольників, та й на домашній сцені з‘являється нечасто. Але в дусі кращих „підпільників” – творить. І так вправно, що, завоювавши ще на початку 90-х свого слухача, - не відпускає його й досі. Ба компанію Хурсенкових шанувальників поповнив ще й слухач російський. Та так завзято, що буквально влаштував справжнє полювання за його піснями...

- Славку, російському слухачеві (принаймні так стверджують інтернет-форуми) сподобалися „Соколята”. Чи перекладено цей гімн батьківству російською?

- Ні, російської версії немає. Певно, пісня (до речі, написана дорогою з Сокаля Львівської області до Луцька за хвилин сорок) стала універсальною. Бо правдива, бо в її основі – сумна історія однієї хорошої й талановитої людини.

- Шанувальники бідкаються: мовляв, можна оббігати чи не пів-Києва, а дисків Хурсенка вдень зі свічкою не знайдеш...

- Так, маю у творчому доробку три альбоми - „Я вернусь”, „Соколята” та „Крик белых журавлей”. Працюю над четвертим, назва якого ще поки десь собі блукає. Загалом зі мною таке часто трапляється – можу написати п‘ять-шість пісень, і всі вони будуть, як кажуть, безіменними. Назва вирине потім, з готового тексту.
Так-от, коли моїх дисків немає в продажу – я тішуся й кажу „Ура”. Отже, вони знайшли свого слухача і не займають музичних полиць... Я радію, коли раптом дізнаюся, що десь у Прибалтиці в хорошому ресторані якийсь чувак роздобув усі мої „мінуси” й кілька років співає мої пісні....

- Не закидають, що більше пісень пишете російською?

- О, у нас так просто і швидко можна з українця зробити „москаля”, що важко образитися. Але ситуація до болю примітивна: в українському шоу-бізнесі й досі каша. У нас можна перекидатися піснями, як непотребом, нічого за те не отримувати й вдавати, що так і має бути. А в російському шоу-бізнесі кожен знає своє місце і не гратиме без правил. Якщо російському співакові сподобалася пісня українського виконавця – будь певен, з тобою неодмінно зв‘яжеться продюсер й обговорить усі нюанси.

- За чиєю ініціативою пісня „Я в твоих мечтах” потрапила в репертуар російської виконавиці Наталії Сенчукової?

- Її продюсера, якому я під час перебування в Білорусі на днях слов’янської культури довго морочив голову, вдаючи охоронця... Зінкевича. Уже потім, коли він дізнався правду, запропонував кілька текстів Вікторові Рибіну – чоловікові Сенчукової. Він вибрав „Я в твоих мечтах”. До речі, можна не сумніватися: за те, що російський співак виконує твої пісні, ти вчасно отримаєш свій гонорар.

- Стали надзвичайно популярними й улюбленими в переддень Нового року фільми відомого режисера Оксани Байрак – „Жіноча інтуїція” та „За два кілометри до Нового року”. Яким приємним сюрпризом було, що й там звучать пісні нашого Хурсенка. У „За два кілометри до Нового року” - прегарна лірична пісня у вашому виконанні під гітару...

- Так, і Оксана Байрак знайшла мене сама – запропонувала ввести пісні у свої фільми. Певна річ, я не відмовився. До речі, пісня у новорічному фільмі має назву... „Осінь”. Для тих, кому вона сподобалася і хто захоче її знайти, скажу, що вона увійде до майбутнього альбому.

- Славку, у юності ви здобули медичну освіту за спеціальністю фельдшер-акушер...

- ...умгу, пообіцявши собі та ще одній людині, що за спеціальністю не працюватиму ніколи...

- Отакої! Принаймні слова дотримали. У такому разі, чи доводилося здобуті знання застосовувати у повсякденному житті?

- Ще й як! Заходжу в аптеку з переможним відчуттям, що не так і легко втулити мені будь-яку мікстуру: читаю інструкції, як відкриту книгу. Окрім того, ще коли служив у „королівських” військах (будбаті. – Авт.), врятував одного хлопця від неминучої загибелі. Правильно встановив діагноз – проривна виразка. А от не так давно сталася історія з тестем... Приїхав до нього і помітив, що щось із ним не те. Поспостерігав кілька хвилин і збагнув: у нього почався інсульт. Допомогла швидка госпіталізація.

- Отже, в Новому році бажайте, Славку, всім здоров‘я... Бо йде до нас рік Собаки...

- Так, собачий буде рік (сміється. – Авт.). Але я рибок люблю, правильніше – ловити їх. І в ополонку пірнати. Класна штука – відволікає геть від усього на світі! Всім бажаю спізнати того щастя, ну й, крім уже згаданого здоров‘я, – неодмінних успіхів у коханні.

Наталка ШЕПЕЛЬ
На фото: Передноворічний візит В‘ячеслава Хурсенка в газету й на радіо „Сім‘я і дім”