Кума пішла заварювати чай, а я тим часом почав порпатися у стосику журналів, що лежали на кухонній табуретці. Ну, з жіночим глянцем усе ясно… А це що таке? Рекламна газета, розгорнута на сторінці «Нерухомість» догори рубрикою «Продам». Кульковою ручкою обведено оголошення, що пропонує готовий будиночок у столичному передмісті. Такий ошатний, як на картинці в жіночому глянці, будиночок.
«Купуєте?» – поцікавився в куми, коли та наспіла з чаєм. «Хочемо, – відповіла вона й додала після короткої паузи: – Я хочу». – «А кум?» – «Не питай: гроші є – розуму нема. Живе у цих цегляних джунглях, серед асфальту. Діти травичку тільки на газонах бачать».
Логічно. Кума ж колись у своєму селі від жовтня до квітня бігала на танці в гумових чоботах, носила з собою туфлі у поліетиленовій торбині – «кульочку». Зате навесні там уже соловейко щебече, цвітуть дерева та бузок, а по жовтень — і квіти, та й веранда є, де можна спати в спеку, і майже свіже, якщо цнотливо не звертати уваги на запах коров’ячого гною, повітря. Зрозуміло: спочатку панянки втікають до міста по цивілізацію із ванною та унітазом. А коли чоловік почав заробляти і піднявся, вам уже кортить перебратися за місто. Аби почутися там уже не селянкою, а забезпеченою мешканкою тихого передмістя.
«Правильно! – увірвався на кухню кум після ванни з ароматизованою піною, у розкішному махровому халаті та шкіряних капцях. – Це в мене гроші є, а ось розуму нема – у тебе!». А тоді мені: «Бачив, куме? Грамотна, вичитала, що десь там у світах та жінка успішна, в якої чоловік міняє міську квартиру на хату за об’їзною дорогою! За місто перебралися – життя вдалося!» – «Чого ти! – зробила круглі очі кума. – Хіба не так?».
Ні, кумо, зовсім не так. Вимкніть телевізор. Згорніть журнал. Або читайте там лише про догляд за шкірою та радощі сексу. Ліпше підійдіть до вікна, визирніть та згадайте про нашу країну в «самому серці Європи». Унікальна. Заселена мільйонами працьовитих людей і найвродливішими жінками. Ось тільки блага європейських жінок вам, а точніше – всім нам, поки що не доступні.
Перш ніж перебратися у заміський будинок, згадайте про затори на дорогах. На шопінг панянкам доведеться згаяти в кілька разів більше часу. На саму спробу спочатку ввірватися у місто, а тоді – вирватися з нього. Далі – забудьте про інтернет. Ви бачили інтернет у селі чи передмісті? Покажіть, я теж подивлюся. А втім, саме в інтернеті ви, як модні леді, тепер звикли робити покупки.
Нарешті – не глянцевий, а справжній побут. Якщо в місті гасне світло чи засмічується унітаз, ви викликаєте майстра. Кого викличете за межами цивілізації? Чоловіка? Він, по-перше, не прочищає труби, по-друге, не лагодить електрику, по-третє, взагалі не в селі робить бізнес. Ось і сидітимете собі, хоча й у власному будинку, але мов на безлюдному острові. Ані у світ вийти, ані з подругами пошвендяти, та ще й чоловік запрацювався і вдома буде не скоро…



Андрій Кокотюха