В одному зі столичних мікрорайонів, метрів за триста від дороги, простягається кладовище …домашніх тварин. Незліченна кількість маленьких надгробків з табличками й написами на кшталт: «Тут похований Рекс-Пекс-Фекс», гранітні пам’ятники із зображенням улюбленця і викарбуваними теплими словами (щось на зразок «Баксе, ти назавжди залишишся у наших серцях»)… Могилки причепурені й доглянуті, подекуди зі штучними або й живими квітами… Вочевидь господарі навідуються до померлих чотирилапих гавкунів, що направду були повноправними членами їхніх родин…
Кажуть, лише раз у житті людині випадає можливість самому вибрати родича: тоді, коли вона заводить собаку. Втім не все так просто, адже, приміром, холерикам та меланхолікам фахівці рекомендують обирати геть різні породи собак… Отож, як не помилитися у виборі улюбленця, аби він став для сім’ї направду рідною істоткою, СіД розпитував керівника «Племінного центру Кінологічної спілки України» Наталії КРИЖАНІВСЬКОЇ.

ЦУЦЕНЯ ДЛЯ ХОЛЕРИКА
Як зазначила експерт, собака будь-якої породи – це особистість із власною психікою, своєрідним ставленням до людини та навколишнього середовища. Тому перед вибором чотирилапого друга спершу варто відповісти на запитання: чи достатньо просторою для песика буде квартира або будинок, скільки часу ви зможете виділити для прогулянок з ним, як часто і чим саме гавкуна треба годувати?.. Варто звернутися до ветеринарів і дізнатися, які щеплення потрібні собачці. Важливо знати й темперамент чотирилапого…
– Варто пам’ятати, що емоційним людям, себто холерикам, найліпше підходить пес із флегматичним, спокійним характером: коллі (шотландська вівчарка), ньюфаундленд, – каже Наталія Аркадіївна. – Не рекомендовано таким людям заводити собак, що легко збуджуються, адже холерики можуть зривати злість на них. Відтак тварини починають боятися господаря або ж стають агресивними... Цікаво, що найчастіше великих чи злих псів купують люди, які не є лідерами в житті…
Меланхолікам, яким притаманні депресії, фахівці радять обирати чотирилапих улюбленців із м’яким характером, приміром, лабрадор ретривер, голден ретривер. Вони легко контактують із людиною та допомагають позбутися меланхолії.
Позаяк сангвініки – це рухливі, веселі люди, які люблять посміятися й попоїсти, то їм ліпше обирати собак з такими ж уподобаннями. А це бульмастиф, сенбернар.
– А флегматикам узагалі не радила б тримати собак, – зазначила пані Наталія. – Адже якщо така людина візьме, наприклад, добермана, то через тиждень рватиме волосся на голові – що з ним робити? Модникам і модницям скажу, що біля вас гарно виглядатимуть песики маленьких порід: мопс, тойтер’єр, тойпудель, японський хін. Порівняно з кримінальними 1990-ми, коли у фаворі були собаки великих та агресивних порід, люди стали спокійнішими.

СІМ’Я ДЛЯ ГАВКУНА – НАЧЕ ЗГРАЯ,
де він неодмінно обирає вожака, яким найчастіше стає господар дому. Жінка для песика – мати-годувальниця, а діти – товариші для ігор. До речі, є чимало порід, які часто не вживаються з малечею. Це, приміром, пекінес, карликовий пінчер, такса (вона, до речі, колись була мисливською собакою, а не декоративною, як нині. Тому дуже самостійна й звикла сама ухвалювати рішення в екстремальних умовах). Тримати таксу в домі, де є діти, складно, бо вона не визнає їхнього авторитету. До того ж малюки до восьми-десяти років, граючись із песиком, не усвідомлюють, що можуть зробити йому боляче: притиснути, впустити… Відтак цуценя почне боятися дитини, а коли підросте, то ставитиметься до неї насторожено...
Якщо у сім’ї є малюки, варто обирати cобак із спокійним характером: болонку, пуделя… Кавказькі вівчарки також люблять дітлахів…

ГОТУЄМО ПЕСИКА ДО З’ЯВИ МАЛЮКА
Зі слів пані Крижанівської, до того, що в домі з’явиться дитинка, собаку треба готувати заздалегідь: багато з ним розмовляти (на думку експерта, пес сприймає людську мову на рівні чотирирічної дитини!), розповідати про майбутнє поповнення у сім’ї, відвідувати з ним місця, де є малюки, адже чотирилапий має відчути запах немовляти й до нього звикнути... Важливо також навчити улюбленця командам «до мене!», «лежати!», «сидіти!», «поряд!».
Але якщо навіть такі заходи не допомогли й собака не сприйняла маля, то в такому разі Наталія Крижанівська не радить залишати дитину і пса разом. Важливо дати зрозуміти гавкуну, що малеча – це частинка сім’ї, приміром, на його очах гладити дитину. Добре, коли чадо годує, вигулює песика… Із такого малюка виросте спокійна, відповідальна людина.



Наталя КОВАЛЬЧУК, м. Київ