“Який гарненький малюк! Які пухкенькі щічки, ніжки, ручки!” – молодих матусь аж розпирає від гордощів, коли поважні тіточки захоплено тискають їхнє дитя. А як заздрять мами-сусідки апетитові вашого чада! Однак фахівці радять не поспішати радіти, а проконсультуватися у лікаря, коли дитина надто інтенсивно набирає у вазі, бо це може бути ознакою розладів здоров'я.

Щоби дізнатися, чи достатньо вгодована дитина й чи нормально вона розвивається, СіД консультувався з педіатром Галиною КІРЕЄВОЮ.

- Галино Романівно, чи є якісь методи визначення вгодованості дитини?
- Так, педіатри мають спеціально розроблену таблицю середніх показників зросту й ваги дітей, що відповідають конкретному віку малюка. Згідно з нею ми й визначаємо, чи нормально розвивається дитина й чи нема якихось відхилень. Скажімо, якщо малюк народився з вагою 3,3 кг та зростом 50 см, то нормою є, коли за місяць він набере 800 грамів та підросте на 3 сантиметри. Певна річ, ці показники можуть коливатися: плюс-мінус 50 грамів та півсантиметра. Вгодованість дитини ми визначаємо також і за станом підшкірної клітковини на животику: складочка має бути завтовшки від одного до півтора сантиметра, а тургор тканини – хорошим, себто шкіра малюка має бути пружною. Зазначу, що до шести років і хлопчики, й дівчатка розвиваються приблизно однаково, а от далі вікові періоди зросту різні: з шести до дев'яти років інтенсивніше ростуть хлопчики, а з десяти до чотирнадцяти – дівчатка. Тому й середні показники їхнього розвитку будуть різними.
- Батьки дуже тішаться, коли в дитини ручки й ніжки, як кажуть перев'язані. Але чи є це нормою?
- Якщо маса тіла малюка не перевищує норми й він на грудному вигодовуванні, то не варто через це перейматися. Бо грудне молоко – то золотий запас здоров'я вашої дитини. І навіть якщо вона має трохи більшу масу тіла за ту, що відповідає її вікові, не лякайтеся, адже разом з материнським молоком малечі передаються й гормони, й захисні тіла, тож вона росте збалансовано. Але коли дитина на штучному годуванні, то пухкість може свідчити про те, що її перегодовують. У цьому разі багато залежить від батьків: якщо вони схильні до переїдання, то й дітям даватимуть зайве.
- Що таке паратрофія та гіпотрофія й чим вони небезпечні для малюка?
- Паратрофію діагностують у дітей, коли маса їхнього тіла перевищує належні показники на десять відсотків і більше. Вона буває елементарного генезу (тобто коли дитину перегодовують) та ендокринного (тобто спадкового). Гіпотрофія – коли малюк не набирає ваги відповідно до свого віку. Якщо ж маса тіла малечі у межах норми, це означає, що дитина розвивається за нормотрофічним типом. Хоча варто зауважити, що немалу роль відіграє також спадковість. Приміром, якщо батьки худорляві, то й дитина розвиватиметься за гіпотрофічним типом. Щодо небезпеки, то через паратрофію в малюка може розвинутися цукровий діабет, раннє ожиріння, серцево-судинні захворювання, ранні ішемічні хвороби, а також шлунково-кишкові захворювання.
- Порадьте, як убезпечитися від цих захворювань і що потрібно робити для профілактики?
- Передусім зазначу, що харчування дитини має бути збалансованим та регулярним, з достатньою кількістю вітамінів. Обмежте вуглеводну їжу: булочки, шоколад, вафлі, печиво. Не годуйте малюків гамбургерами та піцою. Віддайте перевагу кашам, свіжим фруктам, овочевим салатикам, сокам. Режим харчування не лише у малюків до року, а й у старших, надто в молодших школярів, має бути регулярним. Тоді порушень апетиту не буде, а отже, й шлункових хвороб. І звичайно ж, не нехтуйте фізичні навантаження. Для дітей, які мають надлишкову вагу, корисні легкий біг, велоспорт, для малюків зі зниженою вагою – ходьба, волейбол, теніс.

Оксана ГОЛОВІЙ