Якщо ваша дитина стала надто агресивною, дратівливою, злостивою, нехтує ваші зауваження й почала красти, можливо, вона заглядає до чарки? Нині 40 відсотків українських школярів вживають алкоголь. Здебільшого йдеться про дітей віком від 10 до 12 років. Хай як не прикро визнавати, але ми, дорослі, часто підштовхуємо їх до чарки. У прямому розумінні слова… Сьогодні на сімейній раді вирішуємо, як не пропагувати алкоголь удома.

лист відчаю
«НЕХАЙ ВЧИТЬСЯ БУТИ МУЖИКОМ…»
«У нашій родині неочікувано виникла проблема. Маємо 11-річного сина. Звісно, коли щось святкуємо, садовимо його за стіл разом із дорослими. Хлопчик є хлопчик – намагається копіювати поведінку мужчин й бути у всьому на них схожим. Розумієте, у всьому! Мені не подобається, коли чоловік зі свекром припрошують малого випити трохи вина чи пива (було, що свекор дав спробувати дитині навіть горілки!), і він із задоволенням дегустує запропоновані напої. Я категорично проти того, щоб син вживав алкоголь, хай і в маленьких дозах. Вважаю, це дуже шкідливо в такому юному віці. Образливо, що чоловік також на боці свекра, мовляв, хай син змалку привчається бути мужиком. Та хіба ж я проти?! От тільки не розумію: невже для того, щоб почуватися справжнім мужчиною, конче треба пити спиртне? Невже не можна знайти інший спосіб?»
Лідія Ф., Рівне
Допомогти пані Лідії ми попросили психіатра Євгена Шимоновича.

йдемо до спеціаліста
ВИП′Ю І СТАНУ ДОРОСЛИМ...
Лідія Ф.: – Свого часу довелося поповоювати з чоловіком через надмірну любов до компаній та оковитої. Чого тільки не перепробувала, щоб витягти його з цієї біди. А тепер те саме чекає на мене й з сином? Я читала, що потяг до спиртного може передаватися спадково... Удома постійні сварки, бо сім’я поділилася на два табори: ми зі свекрухою не дозволяємо малому пити навіть пиво, а чоловік зі свекром, навпаки, заохочують.
А днями сусідка розповіла, що у скверику бачила мого малого з двома однокласниками: хлопці дружно цмулили «Бренді-колу» й присмачували її цигарками. Я не повірила. Але ввечері знайшла у синовому наплічнику пачку цигарок...
Євген Шимонович: – Справді, Лідо, починається все з найпростішого, наприклад із пропозиції «…випий трішки винця для апетиту». Якщо батьки п′ють та ще й самі припрошують, як не спробувати? Спочатку ніби гидке, а потім стає тепло, так легко і приємно. Не зогледишся, як рука сама тягнеться за чаркою. Увімкнув телевізор, а там кажуть, що алкоголь – це добре. Дорогою до школи на білборді побачив знайомі скляні силуети. А коли ще й Колька, місцевий авторитет, порекомендував це «для розслаблення», то останні сумніви зникнуть. А якщо вже п′ю, то я – дорослий.
Згадаймо себе в дитинстві: усі ми хотіли бути великими. Зріла людина значно досвідченіша. Той самий вчинок по-різному оцінює дитина і дорослий – з погляду досвіду та психологічного розвитку. Дітей у шахти ж не відправляють, бо це не те місце, де вони мають бути. Я іноді хлопчикам кажу: «Хочеш подорослішати, тоді чому бороду не заводиш?» – «Бо не росте». – «То приклей, намалюй. Що, буде смішно? Так само безглуздо виглядатимеш із цигаркою в роті. Не личить дитині пити та курити, як і дідові соску смоктати». Але то має казати не дядько з вулиці. Таке виховання має бути в сім’ї.

ПРИВЕДІТЬ МАЛОГО ПИЯКА ДО ЛІКАРЯ
Лідія Ф.: – Порадьте тоді, як нам діяти й довести чоловікам, що алкоголь для дитини – велике зло?..
Євген ШИМОНОВИЧ: – Дитячий алкоголізм має принаймні маленьку ниточку, за яку можна потягнути і врятувати. За дитину відповідають батьки, і вони мають право прийти з нею до лікаря всупереч її волі. Бо алкоголіка зазвичай не приведеш. Тоді можна розпочати з підлітком діалог, щось пояснити, можливо, навіть налякати конкретним життєвим прикладом.
Фахівці рекомендують батькам влаштовувати застілля без дітей, не пропонувати їм скуштувати бодай трохи вина, пива чи будь-якого іншого напою, залучати до занять спортом та різноманітних гуртків. І пам′ятайте, що найкращим прикладом для дитини є ви самі.
– Я певний, що нині лікарі не змінять суспільства. Раніше були інші цінності, а тепер – мами в Італії, батьки спилися, а діти на вулиці заохочують один одного до чаркування... Мусять бути й державні заходи. То вже питання не так Міністерства охорони здоров′я, як відомства з надзвичайних ситуацій. Потрібна державна політика, що врятує націю від спивання.

ЯК ЗАПЕРЕЧИТИ
тим, хто запевняє, що «крапля пива чи вина дитині не зашкодить?»
Кажіть, наприклад, так:
МАЛОЛІТНІ ПИЯКИ, як правило, некеровані. Для них немає авторитетів ні вдома, ні в класі, ні деінде. Вони починають красти. Спочатку вдома і в друзів, тобто там, де їх не покарають, а потім… І той дитячий алкоголізм обростає криміналом.

АЛКОГОЛЬ – ЦЕ ОТРУТА. Якщо ми його заживаємо в невеликих кількостях, то встигаємо переробити. Але дитячий організм надзвичайно чутливий. Він не пристосований до таких речовин і доз. Діти спиваються через малоалкогольні напої, так звані тоніки. Нині немає нічого більш небезпечного. Бо не треба пити 200 грамів горілки – можна обійтися кількома пляшками тоніку, і буде те саме. Поступово діти призвичаюються й формується ціла культура: не в кіно піти чи книжку прочитати, а у кав’ярню зустріти Новий рік, відсвяткувати Різдво або день народження.

БІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ довели, що спадково передається не алкоголізм, а лише схильність до нього. Чи буде дитина пити, значною мірою залежить від прикладу батьків та їхнього виховання.
Деякі люди – генетично мічені, вони сп’ються, якщо далі питимуть. Народжуючись, людина не знає, чи вона має той генетичний дефект. Як кажуть, поживемо – побачимо.

АЛКОЛОГІЗАЦІЯ ДИТИНИ може настати ще в ранньому дитинстві – під час зачаття, вагітності і годування грудьми, якщо батьки вживають оковиту. У підлітковий період причини інші: нещасливі сім′ї, незайнятість, позитивна реклама спиртних напоїв, втеча від проблем, брак знань про наслідки і спосіб самоутвердитися. Саме у цей час формується потяг до алкоголю. Якщо він переростає в звичку, то це призводить до алкогольної залежності.


БУДЬТЕ НАПОГОТОВІ, якщо…
Ознаки того, що дитина почала вживати спиртне
1. Уникає з вами будь-яких контактів, чого раніше не спостерігалося.
2. Зменшився інтерес до колишніх захоплень, звичок.
3. Стала більш агресивною та запальною.
4. Змінилися смаки.
5. Втрата або спалахи апетиту.
6. Спрага.
7. Набряклість, блідість, некоординованість рухів.
8. Товаришує з так званими важкими дітьми.
9. З’явилося відчуття, що вона постійно бреше та викручується.
10. Усі перераховані вище симптоми не є ознакою підліткової закоханості.


Ірина Голь, Оксана ГОЛОВІЙ