У нашій групі вчилися переважно випускники сільських шкіл, тож викладач англійської мав із нами чимало проблем. Якось дав завдання вивчити текст про заснування Києва. До дошки виходить Наталка, в якої шкільним учителем англійської був... фізик. Дівчина з явно українським акцентом силкується вимовити: «Кіев воз фаундід... е-е-е...» і з надією дивиться на нас. Хтось пошепки підказує: «Кий, Щек і Хорив». Наталка, не дочувши, впевнено продовжує: «Кий, Чук і Гек». Група вибухнула реготом...
Оксана КУЦИК
«Закоханий» Вовчок?
У нашій групі теж стався конфуз: дівчина, яка не вступила на омріяний фізико-математичний, випадково опинилася на філфаці. Одним із запитань колоквіуму була творчість Марка Вовчка. Тож те дівча, яке відвідувало пари стихійно, випадково втрапило на залік й змушене було відповідати на це запитання.
«Ну-у-у, – потупивши очі, розпочала вона. – Він був закоханий...».
«Він??? – похолола викладач (Марко Вовчок – псевдо Марії Вілінської), рухом руки наказуючи нам не пирскати зо сміху. – І в кого ж?» – «У Лесю Українку...». Але побачивши наші почервонілі від реготу обличчя, хутенько виправилася: «Ні-ні, в Ольгу Кобилянську!!!».

Ната ТОРСЬКА