Мода не знає ні просторових, ні часових кордонів. Незважаючи на непостійність, вона схильна періодично повертатися до витоків, роблячи знову актуальними, здавалося б, забуті правила й канони. Так народжуються нові стилі, замішені на давніх традиціях.

ТЕНДЕНЦІЇ МОДНІ, ЄДНАЙТЕСЯ!
Етнічна тематика ніколи не виходила з моди (а надто віяння 1960–1970-х років). Стиль етно з’явився внаслідок розвитку географічної науки та після перших навколосвітніх плавань. Це манера вбиратися в стилі одного або кількох народів. У такому разі навіть пишні сукні з кренолінами, що їх Петро І привіз для російських панночок, цілком можна було вважати етнікою.
Торговельні зв’язки й численні війни також сприяли взаємопроникненню модних тенденцій різних країн. У Росії після турецьких вторгнень увійшли в моду фрески, широкі смугасті халати яскравих кольорів і довгоносі туфлі. На початку ХХ ст. у європейців стало популярно подорожувати на Схід. Відтак привезли звідти дерев’яні сабо і в’єтнамські капелюхи зі стрічками. Цікаво, що чимало етнічного одягу родом з Італії, чи то пак з її колоніального минулого. Щодо Індії, то найголовніше та найприємніше, що пов’язує цю країну з великою модою, – це неймовірний вибір тканин та низькі ціни на них. Ось чому будь-якої пори року на Гуа можна зустріти відомих людей. Стиль етно охоче обирають творчі люди, які не бояться виділятися в натовпі й не зважають на забобони. Етностиль легко розпізнати серед інших: драпірування тканин, аплікація, шнурування, торочки, намиста з дерева, стеклярусу або каменю, а також візерунки з бісеру, замшеві й шкіряні ремінці та інші аксесуари.

ЩО БІЛЬШЕ, ТО КРАЩЕ!
Саме так звучить девіз етностилю!
Тож можна сміливо давати волю власним талантам у декоративно-прикладному мистецтві. Етніка визнає натуральні тканини: льон, бавовну, шовк, шифон, вовну. Для цього стилю притаманні різноманітні кольори: від простого білого до темно-коричневого, від бірюзового до бордового, від жовтого до соковито-зеленого. Самі етнофасони вільні – довгі спідниці з тонких тканин, що розвіваються, штани кльош у поєднанні з широкими пов’язками із замші або шкіри на стегнах. Кофтини та блузи, розшиті мереживом або орнаментом. Серед класичних строїв – туніки, індійські сарі, кімоно, що їх нині модно носити зі звичайними джинсами; в’єтнамки й плетені сандалії.
Знову і знову етномотиви надихають великих дизайнерів на створення колекцій. У новому сезоні традиції різних країн та народів вільно поєднуються в одному вбранні. Сучасні модельєри задля експерименту використовують не тільки національні візерунки та орнаменти, але й фасони, елементи костюмів різних культур. Наприклад, геометричні візерунки приглушених білих, бежевих та коричневих кольорів створюють африканський настрій (спідниці з пір’я і «хвостаті» намиста). Яскраві кольори й візерунки деяких колекцій нагадують про Мексику. А Єгипет презентують мотиви давнього царства, золотих суконь із силуетом у вигляді пісочного годинника, прикрашених срібною та бронзовою тасьмою. Індійські торочки прикрашають сукні. Шовкові плаття з комірами й стійками у китайському стилі, пояси, що виразно нагадують японське обі – це все етномотиви осені-зими 2008–2009.

ПРОСТИЙ КРІЙ – Й ЕТНО ТВІЙ!
Створити власний етностиль дуже просто. Для цього варто прислухатися до деяких корисних порад. Етнотенденція – це виразний графічний орнамент із теплими або дерев’яними відтінками: коричневим, чорним, темно-червоним, оранжевим, коричнево-жовтим. Актуальним для цього сезону буде стиль сафарі, тобто що строкатіше, то ліпше. Оскільки етностиль доволі яскравий і виразний, то найкраще він виглядатиме на речах простого крою. В багатьох колекціях 2008 року є етномотиви, найбільше їх у спідницях та сукнях. До речі, довжина максі залишилася ще з минулого сезону. Відразу ж порекомендую деякі деталі цього стилю. Будь-яке етно легко поєднується із сучасними речами: джинсами або сандаліями кольору металік. Браслети, намисто та інші прикраси мають бути з натуральних матеріалів, найліпше з дерева.



Ганна ДІДУХ