З-поміж 70 найкрасивіших заміжніх жінок світу діамантовою короною заволоділа українська співачка Наталія Шмаренкова, відома як Камалія. Міжнародний конкурс «Місіс світу», що його власником є американський мільярдер Девід Мармел, цьогоріч проходив у російському Калінінграді. За словами Діани Дорожкіної, члена журі, участь у ньому брали навіть вагітні жінки та мами трьох-чотирьох дітей! Яка ж вона – найвродливіша місіс світу?

ЯК СТАТИ НАЙГАРНІШОЮ?
– Камаліє, то як почувається жінка, яку визнали найкращою у світі?
– На цьому конкурсі зважали передусім на внутрішні якості жінки, її талант, інтелект, чи пропагує благодійність та здоровий спосіб життя… Саме тому королева краси відразу ж стала й Послом доброї волі.
Гадаю, перемігши, зуміла довести, що українки – найкрасивіші жінки. Задовольнила не лише власні амбіції, а й прославила Україну, бо таку корону привозять до нас уперше.
– Як сталося, що саме ти боролася за титул «Місіс світу»?
– Я, можна сказати, ветеран усіляких українських конкурсів краси: 2003-го стала «Міс Південь України», «Міс OPEN-Одеса» та «Міс Елегантність», наступного року на міжнародному конкурсі «Пані Україна OPEN», що проходив у Донецьку, здобула титул «Перша віце-міс України» і «Міс Цілеспрямованість»...
– Розкажи, як треба готуватися до подібних конкурсів?
– У Росії познайомилася з організаторами конкурсу «Місіс світу», вони й запропонували взяти участь. Ми підготували документи і передали до Америки, звідки через п’ятнадцять днів надійшло запрошення... Діана Дорожкіна встигла пошити народний стрій, а по вечірню сукню поїхали до дизайнера Сергія Єрмакова, який запевнив, що за тринадцять днів таки створить плаття для королеви. Щодо грошей, то їх витратили хіба на дорогу, бо дизайнери вбрання практично подарували. Єрмакову заплатили лише за камінці і тканину…
– Окрім діамантової корони, що ще подарували?
– Діамантову брошку, кілька суконь от кутюр, золоті прикраси, медаль, усілякі сумки… Весь призовий фонд становить 150 тисяч євро, але для мене ці цифри нічого не важать. Мені однаково, скільки в короні каратів, навіть якби її сплели з дроту. Важлива перемога, те, що я прославила Україну.

«ДЕФІЛЕ В КУПАЛЬНИКУ ВПЛИНУЛО НА СУДДІВ»
– Маєш тепер багато обов’язків…
– …і пропозицій. Підписала контракт із Девідом Мармелом, нині він мій рекламний продюсер. У серпні їду до Америки, коронуватиму «Міс Америку». До речі, там я ще й співатиму.
– Як розповіла Діана Дорожкіна, тобі було найтяжче змагатися, адже під час фотосесії на мотоциклах ти обпеклася, що спровокувало зараження крові…
– Так, нелегко було. Після травми (на п’ятий день) мені запропонували залишити конкурс, мовляв, треба лікуватися… До того ж постійно відбувалося щось містичне: я несподівано втратила голос, на мене ледь не впав карниз, перед виходом від босоніжка відлетіла брошка… Але впевнена, що зі мною був Бог, адже напередодні я посвятила вбрання у Києво-Печерській лаврі, придбала там ікону Георгія Побідоносця… Вечорами плакала, бо рана не загоювалася, але на сцені, тільки-но починала втрачати впевненість, дивилася в очі чоловікові й відразу заспокоювалася…
– Чоловік без вагань відпустив тебе на конкурс?
– Ще й більш од того, він сказав, щоб без корони додому не поверталася!.. Але приїхати підтримувати мене йому дозволили лише на десятий конкурсний день…
– Як гадаєш, що стало вирішальним у твоїй перемозі? Ширяться чутки про те, що судді були неабияк вражені, коли ти виходила в купальнику та їздила верхи…
– Переконана, що передусім допомогло спілкування. Але справді вельми аплодували, коли дефілювала в купальнику, казали, що сподобалася моя фігура... Щодо їзди верхи, то у цьому я професіонал, маю власних чотирьох спортивних коней... Мені й раніше казали, що я природжена наїзниця. До слова, готуюся зі скакуном Індиго до чемпіонату України.

«КОЛИ МАТИМУ ДІТЕЙ? МИ ПРАЦЮЄМО У ЦЬОМУ НАПРЯМКУ...»
– Камаліє, а як довго ти у шлюбі? Хто твій чоловік? Чим, окрім вроди, причарувала його?
– Мій чоловік – британський підданий пакистанського походження. Одружені ми майже п’ять років… А познайомилися під час неофіційної зустрічі. Як він згодом розповів, спершу вподобав за красу. А потім мене відрекомендували як заслужену артистку України. І ми говорили про музику, пісні, кумирів… Казав, що він великий шанувальник творчості Сари Брайтман. А після того як заспівала «Місяць на небі…» (друзі попросили), став на коліно й сказав, що віднині для нього Сари Брайтман не існує…
– Цікаво, від кого в тебе такий талант?
– Мамина родина дуже співуча. Приміром, її сестра – народна артистка Грузії... А потяг до творчості – від тата, адже наш предок у четвертому поколінні – граф Олексій Толстой (автор «Аеліти», «Ходіння по муках»). Батько теж пише. Щоправда, ось уже одинадцять років мене виховує вітчим…
– Пам’ятаєш свій перший виступ?
– Вперше заспівала у рік і вісім місяців, на новорічному ранку виконала традиційну пісню «Про лисичку» й розказала вірш-казку Чуковського «Мийдодир». Мала успіх (сміється. – Авт.). Згодом батьки звернули увагу на мої артистичні здібності, я почала працювати з фахівцями...
– Це правда, що тривалий час ти жила у бабусі на Чернігівщині?
– Так. Звідти родом моя мама (тато – москвич, військовий льотчик). Народилася я в Росії (Забайкалля), але мене привезли в Україну, бо через тамтешній клімат до року хворіла на запалення легень. Жила в бабусі на Чернігівщині, тому вважаю цю землю рідною… Нині мешкаю в Києві, де й мій чоловік-бізнесмен змушений проводити дедалі більше часу.
– Він уже привітав тебе з перемогою і подарував...
– ...здогадуюся, що то, мабуть, буде квартира в ...Москві.
– Про дітей ще не думали?
– Я давно вже про них думаю, але тільки Богу відомо, чому їх досі нема. Хоча ми над цим працюємо:).

Жанна Куява