Щоб кров не посварилася...

28 тиждень вагітності

Тепер ходитиму до свого гінеколога мінімум двічі на тиждень. Жде мене купа аналізів. Головний – тест на антитіла. Бо резус-фактор моєї крові – негативний, а у чоловіка – позитивний. І чи «посвариться» моя кров із кров’ю малечі – наразі невідомо.

В аптеці купую кальцій і трохи заздрісно дивлюся на молоденьку аптекарку. Така тоненька. Ех... «В останні три місяці ти, напевне, додаси приблизно 4 кілограми ваги», – вироком звучать у голові слова мого гінеколога Галюсі.
Наразі я набрала вже 10 кілограмів.

«Яка красу-у-у-ня!» – чую за спиною саме тоді, коли майже підходжу до дверей жіночої консультації. Озираюся і... Ой леле, моє перше кохання! Розумію, що зараз враження не можу справити жодного, тому усміхаюся широко, невимушено. За кілька хвилин дізнаюся, що мій екс-бойфренд працює в пологовому... акушером. «Не здумай приймати в мене пологи», – насуплююся.
Він весело цьомкає мене в щоку і ласкаво зазирає у вічі: «Ніхто, крім мене!».

Під дверима кабінету мого гінеколога стається трагікомедія. Медсестра голосно, через увесь коридор, запитує в жінки, якій ледве за сорок: «То який там у вашого чоловіка резус?»
Жінка по вуха заливається червоною фарбою. І ледь чутно відказує, показуючи пальцями аж ніяк не резус, а величину... гордості свого благовірного: «Ну, може, ось такий завдовжки той... гм... резус...»

Мить на коридорі панує німота. А потім усі майбутні мамусі починають беззвучно й від душі реготати. Дехто не витримує й переходить на голосне «ха-ха». Великі й маленькі, високі й не дуже, пузаті й з ледь окресленими животиками. Чорняві, біляві, руді – всі, об’єднані одним важливим очікуванням, трусяться від сміху разом зі своїми малятками.
Ох уже цей резус...


Ната ТОРСЬКА