|
Якщо ваше дитя не на морі, не в селі у бабусі чи таборі відпочинку, то воно, либонь, цілими днями (байдуже, що вони теплі та сонячні) просиджує за комп’ютером. СУПЕРМАМА з’ясувала, чого ж нам очікувати від з’яви у домі комп’ютера, скільки часу можемо дозволити малечі просидіти за іграми та розвагами та як ця машинерія впливає на дитяче здоров’я та психіку.
ПЛЮСИ
Комп’ютерні ігри розвивають у дитини:
• швидкість реакції;
• дрібну моторику рук;
• візуальне сприйняття об’єктів;
• пам’ять і увагу;
• логічне мислення;
• зорово-моторну координацію.
До того ж завдяки таким іграм діти вчаться:
• класифікувати та узагальнювати інформацію;
• мислити аналітично в нестандартних ситуаціях;
• досягати мети;
• вдосконалювати інтелектуальні навички.
Дитина, яка змалку володіє комп’ютерною грамотою, почувається набагато впевненіше, адже світ сучасних технологій для неї не є чимось незбагненним. До того ж, крім ігор, є спеціально розроблені заняття, за допомогою яких малюки залюбки навчаються читати, рахувати, розв’язувати задачки.
МІНУСИ
Пустивши малюка за комп’ютер, будьте уважні, аби машина не перетворилася із друга малечі на ворога. Неодмінно мусите пам’ятати, що для певного віку дитини є норми часу для занять:
• у три-чотири роки можна дозволити посидіти за комп’ютером не більш як 25 хвилин;
• у п’ять-шість – 35 хвилин;
• у сім-вісім – 40 хвилин.
Надто тривале перебування біля комп’ютера може призвести до погіршення зору, а також до психологічної залежності від віртуального світу (про це варто не забувати батькам підлітків, які часто там «оселяються»). Тож фахівці радять дотримуватися правила золотої середини: не забороняйте, аби не спровокувати бунту, але й не дозволяйте надто довго сидіти біля монітора.
Не забувайте й про те, що у п’ять-шість років дитячий організм інтенсивно росте. Кісткова система малюка тільки розвивається, кисті рук ще недостатньо міцні, тому зайве навантаження може зашкодити. До того ж тривале сидіння й малорухливий спосіб життя часто провокують проблеми з хребтом.
Іще один важливий фактор – нервово-емоційне напруження. Не секрет, що спілкування з комп’ютерними програмами вимагає швидкої реакції, а відтак – нервового напруження. Це своєрідний емоційний стрес для малюка. Тож перебування за комп’ютером неодмінно має бути дозованим.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ
Якщо придбати якісний комп’ютер, то низка проблем відпадає сама собою. Але є правила, що їх радимо добре запам’ятати:
• Комп’ютер встановлювати у кутку або задньою поверхнею до стіни.
• У приміщенні, де стоїть машина, щодня робити вологе прибирання.
• До і після роботи протирати монітор зволоженою губкою.
• Частіше провітрювати кімнату, не завадить й акваріум з рибками (завдяки цьому повітря в приміщенні буде більш зволоженим).
ЯК ОБЛАШТУВАТИ РОБОЧЕ МІСЦЕ
Передусім меблі мають відповідати вікові дитини. Сидіти дитина має на відстані не менш як 50-70 см від комп’ютера, перпендикулярно впираючись поглядом у монітор, і неодмінно на стільці зі спинкою. Відстань між корпусом тіла і краєм стола мусить бути не менш як 5 см, а руки мають вільно лежати на його поверхні. Під ноги малечі можна зробити підставку. Стіл радимо встановлювати в добре освітленому місці, але так, щоб на моніторі не було жодних відблисків.
ЯК ОБМЕЖИТИ СПІЛКУВАННЯ ДИТИНИ І КОМП’ЮТЕРА?
Консультує начальник відділу управління проектами «SoftWest Group» Михайло Євпак:
– Найпростіше – поставте пароль, що завадить дитині увімкнути комп'ютер без вашої допомоги.
Обмежити час просиджування перед монітором дозволяють навіть вбудовані засоби операційних систем. Зокрема, у новому продукті компанії «Microsoft» – «Windows Vista» – є такий обмежувач, що працює в системі «Parental Control» (батьківський контроль). Завдяки йому можна визначити умови доступу до комп’ютера для окремих користувачів і для кожного дня тижня. Щоб скористатися системою, треба завести на кожну дитину профіль з унікальним іменем та паролем.
Якщо «Vista» у вас ще не встановлено, можна скористатися іншим програмним забезпеченням: «Timelimit» (www.soft-megabyte.com), «Timeboss» (www.nicekit.com), «Кібермама» (www.cybermama.ru), «Child Control 2007» (www.salfeld.com).
Щодо ігор, то варто пам’ятати, що ніщо так не притягує дітей, як віртуальна реальність. Тому спробуйте підписати з малечею такий собі договір, у якому зазначте, що вона сидітиме за комп’ютером тільки після уроків і, наприклад, не більш як дві години на день. Повість цей «документ» на видному місці. Перші ігри, що з ними ознайомиться ваша дитина, мають бути веселими і добрими. Найменшим, напевно, сподобаються «Чарівні іграшки», «Пітер Пен», «Алладін». Дуже популярна серед малят гра про мишку Мію («У пошуках втрачених слів», «Мишка Мія вивчає мови», «Правильна англійська без нудних правил»).
З інтернетом трохи складніше. Якщо кількість ігор на комп’ютері можна обмежити, то сайтів у світовій павутині безліч. У такому разі бажано, щоб з дитиною віком до 10–12 років в інтернет-мандрівку вирушав хтось із дорослих. Хай малеча сидить за клавіатурою і вчиться дружити з технікою, головне, щоб ви контролювали маршрут «подорожей». Якщо дитина йде в інтернет сама, варто подумати над вибором програм фільтрації. Нині можна встановити заборону на певні теми, і вони просто не відкриватимуться. Виробники пропонують таких собі інтернет-няньок: «Cyberpatrol» (www.cyberpatrol.com), «Puresight» (www.puresight.com), «Cybersitter» (www.cybersitter.com). Ці програми контролюватимуть вміст веб-сторінок, що їх відвідує дитина, блокуватимуть доступ на сайти, які ви внесли до чорного списку вашого комп’ютера. Якщо батьки не можуть придбати подібну програму, то варто регулярно проглядати «history» («журнал») веб-браузера, щоб дізнатися, які сайти відвідувала дитина.
|