Батьки семирічної львів’янки Олесі Кваснюк були у відчаї. Відколи донька почала носити окуляри, її ніби підмінили. Колись жвава та допитлива, тепер дівчинка могла годинами сидіти непорушно. Потім зривалася на плач. А ранкові збори до школи щоразу перетворювалися на трагедію. Олеся вигадувала казна-що, аби тільки пропустити уроки.
Одного ранку дитина спересердя крикнула: «Якщо я сьогодні знову піду до школи, то більше ніколи не побачите мене». Злякана мати відвела дівчинку до психолога. Після недовгої розмови стало зрозуміло, що Олесю почали дражнити в класі через її окуляри. Для дітей, очевидно, це була чергова жорстока розвага.
Тиха та спокійна Олеся дуже болісно сприймала те, що з нею ніхто не хотів сидіти за партою, гратися на перервах. Хлопчики часто штовхали її та обзивали «сліпухою» і навіть кидалися зі стусанами. Дівчинка звернулася по допомогу до вчительки, але та тільки байдуже відповіла: «Не звертай уваги! Усе буде добре!».
Лише тепер батьки зрозуміли, звідки в дитини небажання відвідувати школу. Проте одразу ж постала інша проблема: донечці, щоби вирівняти зір, украй потрібні окуляри. Батько дівчинки почав наполягати, аби перевести Олесю в іншу школу, проте мати заперечувала. «Вона мусить уміти себе захищати й не комплексувати», – рішуче мовила жінка.
Дитину почали водити на заняття до психолога, й уже за два тижні вона налагодила стосунки з однокласниками. «Олесі розповіли, що не треба боятися насмішок, а вміти їм протистояти, – усміхаючись, каже мати дівчинки. – Донька навіть зуміла переконати багатьох малюків, що окуляри не тільки корисні для здоров’я, але й модні та престижні. Отож тепер кілька дівчаток уже просять батьків, аби ті купили їм окуляри, хоча вони їм зовсім не потрібні».


Практичний психолог Тетяна Фурман: “ДАЙТЕ ДИТИНІ УСТАНОВКУ...”
– Якщо ваш малюк змушений носити окуляри, але боїться, що у школі чи садочку з нього сміятимуться, маєте діяти. Передусім зверніться по допомогу до вчительки чи виховательки. Вона має пояснити дітям, що у людей бувають різні хвороби і їх треба лікувати. І якщо хтось носить окуляри, то це означає, що у нього хворі очі. З цього у жодному разі не можна сміятися, треба допомогти товаришеві подолати хворобу. Одне слово, багато в цій ситуації залежить від педагогічного такту вчителя. Своєю чергою батьки мають налаштувати малюка, що носити окуляри конче треба, щоб мати здорові оченята. Дайте дитині установку: «Ти у мене розумничок (розумничка), ти зможеш подолати власний страх. А коли хтось щось образливе скаже – не зважай, будь вищим. Адже багато хто ходить в окулярах – і це гарно, стильно (приміром, скільки відомих у світі людей носять окуляри!)». До того ж можна повести дитину до психолога, аби допомогти їй стати більш упевненою в собі.


ГІМНАСТИКА ДЛЯ ОЧЕЙ
Президент Міжнародної асоціації психоаналітиків, професор Сибірського гуманітарно-екологічного університету Володимир Жданов переконаний, що зір можна відновити чи поліпшити й без окулярів. Відтак пропонує гімнастику для очей за методом Шичка-Бейтса. Варто зазначити, що цей метод не медичний, а психолого-педагогічний, бо відповідно до нього людину не треба лікувати, її треба навчити зняти окуляри й жити без них.
Отож, починаймо. Усі вправи потрібно виконувати повільно, без різких рухів. Зауважте, що перед кожною наступною треба легенько покліпати (це добре розслабляє м'язи очей).
«Пальмінг». Складіть дуже щільно долоні, накривши їх одна одною під прямим кутом так, щоб утворився ніби дашок, через який не проникало б світло. Затуліть очі, але пильнуйте, щоб схрещення долонь припадало на центр лоба, а ніс опинився між ними. Сидимо так кілька хвилин. За допомогою цієї вправи ми прогріваємо очі енергією власних долонь.
«Вгору-вниз». Намагайтеся, щоб рухомими були тільки очі, а голова залишалася на місці. Кілька разів рухаємо очима вгору-вниз.
«Вправо-вліво». Ведемо очима справа наліво й навпаки. Вправу повторюємо 3–4 рази.
«Діагоналі». Уявно малюємо діагональні лінії зверху, зліва, донизу, справа й навпаки. Проводимо уздовж цих ліній очима 3–4 рази. Пам’ятаймо, що голова залишається на місці, рухаються тільки очі.
«Прямокутник». Уявно малюємо прямокутник, відтак проводимо вздовж усіх його сторін очима в один бік і в зворотному напрямку.
«Циферблат». Уявляємо годинник, рухаємо очима за годинниковою стрілкою по колу, відтак – проти годинникової стрілки. Вправу повторюємо 3–4 рази.
«Змійка». Уявно малюємо хвилясту лінію й ведемо уздовж неї очима до «хвоста», відтак – до «голови». Вправу повторюємо 3–4 рази.
А ще, переконаний професор Жданов, дуже помічним для зору є вживання екстракту прополісу та чорниць (причому ягоди він рекомендує їсти у будь-якому вигляді й стільки, скільки хочеться).


Оксана ГОЛОВІЙ, Андрій ПЕТРИК, Галина ПЛУГАТОР