Загострення політичної кризи, штучне підняття суперечливих для українського суспільства питань, низький рівень добробуту українців – все це розколює Україну навпіл. Тому саме зараз стає все актуальніше питання – української національної ідеї, яка буде спроможна об’єднати всю Україну.
Що ж це за національна ідея? Якою вона повинна бути? Для розвитку кожного суспільства чи держави необхідний поштовх, для національного прогресу, саме таким поштовхом є національна ідея. Яка основується на своїй культурі, своєму світогляді, національній ідентичності, вираженій в існуванні специфічних національних характеристик.
Яка ж українська національна ідея? Останні десятиріччя навколо цього питання точиться багато дискусій, висловлюються різні думки. Однією із найсвіжіших національних ідей є ідея проведення «Євро-2012», яка виникла після того як Україна спільно з Польщею отримала шанс провести фінальну частину Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році. Але, на мою думку, «Євро-2012» не може виступати українською національною ідеєю. Адже , національна ідея повинна бути сформована і реалізовуватися більше чим 5 років, так «Євро-2012» може стати одним із елементів реалізації української національної ідеї, але не більше. Українська національна ідея повинна формуватися на основі всієї тисячолітньої української історії, і відповідно вона повинна розраховуватися на сотні та тисячі років вперед.

Який образ повинен бути в української національної ідеї? З чим чи з ким асоціюється українська національна ідея? Я провів таке опитування серед свої рідних та знайомих і отримав дуже багато різних варіантів: з дитиною, з калиною, з українським козаком, з українською дівчиною, з Т.Шевченком тощо. Особисто в мене українська національна ідея асоціюється з українським птахом Лелекою. Звернімо увагу на те, скільки пісень, казок і повір’їв в Україні пов’язано з цим білим птахом з чорною позначкою і скільки він має назв – бусол, боцюн, бузько, гайстер, чорногуз, лелека. У фольклорі і літературі лелека символізує любов до рідної землі, тугу за батьківщиною. Невипадково ліричний герой однієї з пісень просить: "Візьміть мене, лелеченьки, на свої крилята".
Давайте, подивимося, що ж це за птах «української національної ідеї». Як відомо птах складається з таких основних частин тіла: ніг, тулуба, крил та голови. Тому українську національну ідею (УНІ) можна поділити на чотири основних частини.

Традиції , історія, державність та патріотизм.
Без цих першооснов стає неможлива розробка та реалізація жодної національної ідеї. Саме з традицій, історії, державності та патріотизму зароджуються всі національні ідеї.
Без знання тисячолітніх українських традицій, без їх шанування не можливо побудувати єдину націю.
Українська історія є саме тим стовбцем, на який повинно опиратися майбутнє України та української нації. Ми повинні знати історію зі всіма її трагічними та славними періодами, українське суспільство зобов’язане дійти згоди у всіх суперечливих історичних подіях. Ця згода повинна ґрунтуватися на задоволенні всіх зацікавлених сторонах. І тільки тоді можливо створити справжню національну ідею, коли буде єдина правдива позиція щодо всіє великої української історії.
При формуванні української національної ідеї все українське суспільство зобов’язане визнати державність України, те що Україна є цілісна, унітарна та суверенна держава.
Кожна розвинута держава ґрунтується на високому рівні патріотизму. Нажаль, столітні плюндрування української нації, прояви українського патріотизму в СРСР визнавалися злочином, тому патріотизм в Україні став «немодним». Саме тепер потрібно приділити велику увагу з боку держави, школи, громадських організацій патріотичному вихованню молоді та всього суспільства загалом.
Отже, формування ефективної української національної ідеї можливе лише при збереженні українських традицій, при знанні та повазі до української історії, при визнанні суспільством української державності та при високому рівні патріотизму нації. Саме на цих засадах (ногах Лелеки) повинно «стояти» формування та реалізація української національної ідеї.

Розвиток та формування в Україні –
громадянського суспільства
Основою формування української національної ідеї має стати формування в Україні розвинутого громадянського суспільства.
Що таке громадянське суспільство? Громадянське суспільство - це сукупність усіх громадян, їх вільних об'єднань та асоціацій, пов'язаних суспільними відносинами, що характеризуються високим рівнем суспільної свідомості та політичної і соціальної культури, які перебувають за межами регулювання держави, але охороняються та гарантуються нею.
Громадянське суспільство — це система самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, які забезпечують умови для реалізації приватних інтересів і потреб індивідів та колективів, життєдіяльності соціальної, культурної та духовної сфер, їх відтворення і передачі від покоління до покоління.
Інститутами громадянського суспільства є об`єднання громадян (в т. ч. громадські організації, політичні партії, профспілки, церква, сім'я, різні заклади освіти, приватна власність, засоби масової інформації), які:
• є засобом самовираження індивідів, їх самоорганізації і самостійної реалізації ними власних інтересів;
• захищають інтереси певної групи в її протиборстві з іншими групами інтересів;
• зменшують деструктивну силу протистояння інтересів і впорядковують енергію людей, вводячи в організоване русло протести, акції непокори тощо;
• оберігають суспільну систему від хаосу і створюють сприятливі умови для функціонування демократичної влади;
• виступають гарантом непорушності особистісних прав громадян, дають їм впевненість у своїх силах, є опорою у їх можливому протистоянні з державою.
Елементи громадянського суспільства:
• наявність демократичної правової держави;
• самоврядування добровільних організацій та асоціацій, індивідів;
• різноманітність форм власності, ринкова економіка;
• плюралізм ідеологій і політичних поглядів, багатопартійність;
• доступ всіх громадян до участі в державних і суспільних справах;
• взаємна відповідальність держави та громадян за виконання демократично прийнятих законів;
• розвинута громадянська політична культура і свідомість;
• цінування прав громадян вище за державні закони;
• контроль суспільства за діяльністю державних органів;
• наявність розвинутої соціальної структури;
• багатоманітність соціальних ініціатив.
Тому тільки формування українського громадянського суспільства може забезпечити високий рівень добробуту української нації та дотримання прав людини. Функціонування інститутів громадянського суспільства може забезпечити оптимальні умови для економічного зростання, вирішення соціальних конфліктів і збалансованого використання природних ресурсів. Багато хто говорить про те, що громадянське суспільство – це термін, який насаджається західними політиками та грантодавцями, що для України не притаманне громадянське суспільство. Також говорять, що громадянське суспільство може існувати, лише за американським зразком. Дозвольте не погодитися з цими висловлюваннями, адже прояви громадянського суспільства в Україні спостерігалися багато тисяч років тому. Зародженням громадянського суспільства (ГС) відбулося під час розвитку Трипільської цивілізації. Потім утвердження ГС в часи Київської Русі – одним із проявів було віче - свідчення демократизму, показник високої громадської активності і свідомості. Продовжили традиції ГС на Україні під час виникнення Запорізької Січі, основними принципами, якої було дотримання свобод та прав людини, що засвідчує прийняття “Пакти і Конституція прав і вольностей Запорізького війська” (1710 р. - Конституція П.Орлика), існування громадських рад, так званої козацької Чорної ради тощо.
Отже, ми можемо впевнено стверджувати, що українська нація має великий потенціал для розвитку громадянського суспільства (соціального капіталу). Громадянське суспільство повинно стати основою (тулуб Лелеки) української національно ідеї.
Культура і наука –два рівних крила української національної ідеї
У щастя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград, красиве і корисне.
(М. Рильський)
Саме українська культура і наука та їх розвиток мають стати тими крилами (крилами Лелеки), які піднімуть українську націю до високого рівня добробуту, розвинутого громадянського суспільства, а також відродження високодуховного суспільства в Україні.
Збереження, відтворення і розвиток тисячолітньої української культури має стати одним із основних рушійних складових української національної ідеї. Ми повинні пам’ятати, що ми нащадки та носії великої Трипільської культури, наші предки створили провідну культуру світу Київської Русі тощо. Українці зробили великий внесок в світову культуру своїми витворами мистецтва, архітектури, образотворчого мистецтва, виконавчого мистецтва, літератури, мелодійною мовою тощо. Українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших в світі, що було засвідчено на одній з міжнародних конференцій, де українська посіла друге місце після італійської.
Тому при формуванні та реалізації української національно ідеї ми повинні приділити велику увагу з боку держави та суспільства збереження того величезного українського культурного і духовного скарбу, що ми отримали від наших пращурів та сприяти його розвитку, тобто розвитку соціальної, етичної, фізичної, духовної культури України. Тільки при високо духовно та культурно розвинутому суспільстві може розвиватися нація. Українська культура повинна ґрунтуватися на гуманізмі, високій моралі тощо.
Для всіх високо розвинутих держав є національним пріоритетом наука та освіта. Адже, саме розвиток науки та високий рівень освіти забезпечує економічне зростання держави та високий рівень матеріального та соціального добробуту суспільства. Україна має дуже великий науковий потенціал, але він, нажаль, повністю не реалізується та з кожним роком втрачається. Українська освіта є однією з кращих в світі.
Тому потрібно все зробити, щоб зберегти та реалізувати наявний інтелектуальний потенціал України. А щоб це зробити, потрібно провести ряд реформ в сфері науки та освіти. В першу чергу забезпечити фінансування наукової галузі на рівні не менше 3% від ВВП.
Для реалізації української національної ідеї повинні стати пріоритетними такі сфери: наука, освіта, культура, мистецтво та духовність.
Людина
Людина (голова Лелеки) повинна стати головною основою української національної ідеї, так званого людиноцентризму.
Людиноцентризм — це філософія гуманістично орієнтованої політики і практики державотворення. Вона повинна бути спрямована на подолання внутрішньої порожнечі, фактичної руйнації свідомості та світогляду. Це філософія творення людини — конкретної, живої, енергійно напруженої, діяльність якої обумовлена єдністю розуму і душі.
Українська національна ідея повинна бути спрямована на задоволення фізичних, соціальних, культурних, матеріальних, інтелектуальних та найголовніше духовних потреб кожної Людини. Незалежно від статусу, національності, місця проживання (місто чи село) тощо.
Кожний конкретний Українець, є повноцінним і кінцевим втіленням української національної ідеї.
Отже, ми можемо структурно зобразити птаха «української національно ідеї (УНІ)», так:
Голова птаха «УНІ» - це Людина, кожний Українець.
Тулуб птаха «УНІ» - це розвинуте громадянське суспільство в Україні.
Крила птаха «УНІ» – це культура і наука України.
Ноги птаха «УНІ» - стоять на традиціях, історії, державності та патріотизму української нації.
Загалом птах «української національної ідеї» втілюється в образі Лелеки, який є символ поваги до батьків; символ мандрівників; сімейного благополуччя, щастя; Батьківщини.

Лелека в українців – святий птах, який, за повір’ям, має риси і звички притаманні людям. В народному уявленні він є символом праці і відданості.
Тому українська національна ідея повинна бути спрямована, щоб кожний Українець був щасливий.
















Олександр ЖАМБА