|
І він віддавна - історичний музей просто неба. На території музею-заповідника «Личаківський цвинтар» - найбільша кількість надмогильних пам’ятників-скульптур у Європі. Тут як сучасні, так і давні поховання. Про сьогоденні проблеми, збереження, охорону історичної спадщини України йшлося у розмові нашого кореспондента із директором музею-заповідника «Личаківський цвинтар», заслуженим діячем мистецтв України Ігорем ГАВРИШКЕВИЧЕМ.
- Пане Ігоре, розкажіть, що робиться задля збереження та запобігання руйнації історичних пам’яток музею-заповідника?
- Ми давно на науковому рівні проводимо роботу, яка спрямована на збереження унікальних пам’яток. У нас працює науковий відділ. Ми ведемо облік усіх пам’яток, які розташовані на території музея-заповідника. Проводяться необхідні реставраційні роботи. Ще п’ять років тому актуальною темою було повалення надмогильних пам’ятників. Близько 300 пам’ятників разом з реставраторами підняли з землі та встановили на свої попередні місця.
- Головна причина руйнації пам’яток зумовлена тим...
- ...що на території музею ростуть старі дерева, які віджили свій вік. Вони починають хворіти та згасають. Саме аварійні дерева загрожують падінням, яке може привести до руйнації пам’яток. Якщо дерево велике та об’ємне, то може пошкодили одразу декілька надмогильних плит. Цьогоріч ми зрізали досить багато таких дерев. Ці роботи не дешеві та не прості, адже для зрізання такого зеленого «велетня» застосовується спеціальна технологія: зрізаються спочатку маленькі гілочки, потім - великі, а далі стовбур знімається шматочками. Доводиться вдаватися до послуг альпіністів. Здорові дерева ми не зрізаємо. Якщо потрібно, то проводимо вирівнювання їхньої основи.
- Чи докладає людина свою руку до знищення унікальних пам’ятників?
- Нині людині зруйнувати пам’ятку власноруч неможливо, адже у нас є охорона. Зараз наш музей відвідує набагато більше туристів, ніж десять років тому. Вандалізм зник на «Личаківському цвинтарі». Років сім тому серйозно цупили кольорові метали. Ми з крадіями боролися. Виходили вночі та робили засідки, намагалися впіймати нечесних людей. Проте, вночі нам не вдалося зловити, а от вдень – спіймали. Як результат, непорядні громадяни за свої вчинки відповівіли перед законом.
- До реставраційних робіт запрошуються іноземні спеціалісти?
- Дуже важко знайти фахівців, адже досвідчені вітчизняні реставратори виїхали за межі України. Закордонних фахівців не залучаємо, адже їм доведеться платити як мінімум у п’ять разів більше, ніж українським реставраторам. Це важко провести по тендеру і практично не можливо, адже – зовсім інший кошторис. Норми по реставрації – є централізованими. Іноземці фактично за ті гроші, що виділяються нашими тендерами, роблять значно менші обсяги.
- Тому ви запрошуєте українських реставраторів?
- Безумовно, своїми силами та силами львівських спеціалістів. Ми уклали угоду з відомим реставратором, який використовує німецьку технологію. Він організував школу і ми з ним співпрацюємо. Нині реставрується пам’ятник з штучного каменю. Вони працюють і згодом подивимося на результат. Прогресивне будемо брати собі на озброєння.
- Чи ведеться перелік історичних пам’яток?
- Так, обов’язково. У нас заведена картотека обліку пам’яток, які зареєстровані раніше і нині. Адже пам’ятка являється зареєстрованою тоді, коли вона затверджена рішенням обласної держадміністрації, а колись обласною радою. На усі пам’ятки заводимо облікові картки. Колись була інша форма реєстрації. У журналі записувалися параметри об’єкту, а тепер – усі данні зберігаються у комп’ютерній базі та на дисках. Не забувайте, що кількість історичних пам’яток велика, адже усі об’єкти музею-заповідника займають досить значну площу - 42 гектари.
- Які заходи заплановані на 2008 рік?
-Щороку ми встановлюємо перелік робіт, направлених на відновлення пам’ятників. На цей рік ми також склали план робіт. У цьому році були проведені реставраційні роботи на суму 79 тисяч з бюджету та 50 тис. – за господарські кошти. Відповідно до виділених коштів, відбуваються реставраційні заходи по збереженню історичних пам’яток на території музею.
Інна БОРИСОВА
|