Конкурсний № 482

Вона свербіла. Пробував покусувати – боліла. Писати не заважала. Біліла на середній фаланзі і мовчала... Ніби чогось просила.
Тридцять три, тридцять три, тридцять три…
Натис, проказав подумки «тридцять три», відпустив.
Натис, проказав подумки «тридцять три», відпустив.
Натис, проказав подумки «тридцять три», відпустив.
Дев’ять куль по 7,62 мм кожна. Тричі по три – весь навчальний ріжок.
Хотілося більшого. Воєнрук боронив.
КМБ. 7,62. Один АКМ на роту. Стріляли сержанти – чистив я. Ґулька свербіла.
Полігон. АК-74.., АКМ.., ПК.., АКС.., АКСМ.., ЛКСМУ.., М-16.., ТТ.., ПМ.., РГД.., КПВТ.., ПКТ.., наган... Добре!
Знову ручка. Свербить до нестями.
УДАІ УМВС. ПМ. Три по три щовівторка. 48 з п’яти – рекорд. Головне не цілитись. Головне, щоб ґулька лягла на вигин курка.
Клац-клац-клац.
Вбити звіра важко – долоня пітніє, люфа підло ковзає по скроні...
Ану її до біса, хай собі свербить…
Життя прекрасне!


Надія Хитка