«…Це просто маячня, яку я ніколи не розумів і не можу зрозуміти! Чому кажуть, що мені допомагав Мозговий? Я завжди заробляв гроші сам!.. Треба захищати українську пісню. Я про це товкмачив до революції, після революції і під час революції» – народний артист України, співак Олександр Пономарьов відповів на запитання УНІАНу.
«УСІ ПІСНІ – МОЇ ДІТИ»
– Олександре, ви нещодавно презентували новий альбом «Ніченькою». Чи має він успіх?
– Наскільки мені відомо, альбом, що надійшов у продаж 12 грудня, уже став золотим, тобто продано 50 тисяч копій. Як на мене, він досить непоганий, у ньому багато цікавих пісень для різних вікових категорій. Це такий яскравий новорічний подарунок усім моїм шанувальникам.
– Якою нині є ваша аудиторія?
– Концерти відвідують люди різного віку, але більшості слухачів за двадцять років, тобто, якщо раніше мав більше шанувальників віком до двадцяти років, то тепер вони підросли.
– Яку з пісень можете назвати найвдалішою?
– Це, мабуть, не дуже вдале запитання, бо всі мої пісні – це мої діти. Просто одна стала більш популярною, друга – менш. Це все мають оцінювати слухачі – що їм більше подобається. Одні кажуть, що найкраща пісня «Я люблю тільки тебе», інші – «З ранку до ночі»...
– Якою мовою спілкуєтеся у повсякденному житті?
– Українською і російською, залежно від того, з ким спілкуюся.
«МЕНЕ КЛИКАЛИ У ПОЛІТИКУ ДВІЧІ»
– Нині серед культурних діячів дуже популярно йти в політику. Що про це думаєте і чи не маєте наміру вчинити так само, тим паче, що ви активно підтримували Помаранчеву революцію?
– Я навчаюся на третьому курсі юридичного університету у Львові. Коли закінчу виш і збагну, що, прийшовши в політику, справді зможу зробити щось вагоме для країни, то скористаюся нагодою. Стосовно моїх колег… Поки що, на жаль, тим, хто вже був там, маю на увазі Руслану, Михайла Поплавського, Оксану Білозір, тепер Святослава Вакарчука, – на користь політика не пішла… Наприклад, якщо Поплавський і далі співає, то Руслану політика затягнула так, що я її набагато менше бачу на сцені. Це стосується й Оксани Білозір. Потрібно розуміти: коли ти чомусь віддаєшся, розділитися дуже важко... Якщо ти хочеш себе цілком віддати політиці, то все одно мусиш пам’ятати, що маєш талант, який дав тобі Бог і який ти зобов’язаний розвивати.
Загалом не можу назвати жодного вдалого такого «походу». Мене вже двічі кликали в політику, але я не пішов, бо вважав, що ще не готовий до цього. І це одна з причин, чому я вступив до юридичного університету.
– Що для вас сьогодні Помаранчева революція?
– Історичний фактор, який завдав сильного струсу в Україні, який повністю спрямував її у бік демократії і за який мені ніколи не буде соромно.
– Після революції президент Ющенко надав вам звання народного артиста України…
– Народний артист – людина, на концертах та виступах якої збираються люди, людина, яку хочуть послухати, яка є відомою постаттю, якою цікавляться. Гадаю, що революція тут ні до чого…
– Чи ви свою подругу Ані Лорак уже вітали з тим, що вона представлятиме Україну на Євробаченні-2008?
– А з чим вітати?! Потрібно засукати рукави й працювати… Це ще не перемога. Те, що вона заслуговує на неї, – це сто відсотків. Можливо, найбільше з тих, які хотіли поїхати цьогоріч на Євробачення. Я завжди казав, що Ані Лорак – найкраща кандидатура від України. Руслану не беремо до уваги – вона вже переможець.
КОРОННА СТРАВА – ТУШКОВАНИЙ КРОЛИК
– Олександре, а де ви одягаєтеся – в Україні чи за кордоном?
– І за кордоном, і в Україні. Частіше – в Україні. Наприклад, Оксана Караванська пошила мені цю маринарку (показує на картатий піджак блакитного кольору. – Авт.). Користуюся послугами тільки наших модельєрів. А в повсякденному житті одягаю те, що напохваті, бо до цього ставлюся зовсім не прискіпливо.
– Ви на «Плюсах» вели кулінарну передачу. А чи готуєте вдома?
– Так, готую. Найбільше мені подобається варити борщ, готувати мою фірмову страву – тушкованого кролика зі сметаною та грибами...
– Ваша молода дружина теж готує чи тільки вам допомагає?
– І сама готує, і мені допомагає.
– І як два кухарі вживаються на одній кухні?
– Коли готуємо разом, то я – шеф-повар, а вона – моя помічниця. Коли готує вона, то моєї допомоги не потребує – їй допомагає хатня працівниця.
– Ви живете за містом?
– Ні, у Києві.
– Даруйте, але багато людей вважає, що ви стали справжньою зіркою саме завдяки Миколі Мозговому, і сам пан Микола теж неодноразово про це висловлювався. Ви були одружені з його донькою Оленою, а потім розлучилися… Які нині стосунки з Миколою Мозговим?
– Передусім я на зірковий Олімп сходив не завдяки Миколі Мозговому… Працюю з 1993 року, а з Оленою познайомився 1995-го, як і з Миколою Петровичем. У моєму житті не було жодного моменту, коли я отримував би фінансову допомогу від Миколи Мозгового чи якесь мав сприяння з його боку. Він мені допомагав порадами, коли його запитував, а я – йому…
Це просто маячня, яку я ніколи не розумів і не можу зрозуміти! Чому так кажуть, коли мені ніхто не давав жодної копійки. Завжди заробляв гроші сам, і ніхто нікуди мене не проштовхував. Я сам це робив! А мої стосунки з Миколою Мозговим цілком нормальні.
– Тобто теплі, родинні?
– Ставлюся до нього як до дідуся моєї доньки. Гадаю, що він до мене – аналогічно. Я йому нічого поганого в житті не зробив. Він це знає, і сподіваюся, що на все адекватно реагує. І в тому, що сталося між мною і його дочкою, я не винен. Думаю, він, як ніхто інший, це розуміє.
«ПОЛІТИКИ ЗАХИЩАЮТЬ УСЕ, КРІМ НАШОЇ МОВИ»
– Як ви оцінили б теперішній стан української музики?
– Вона деградує, маю на увазі, україномовна… Створюється враження, що українська пісня в нашій державі нікому не потрібна, ніхто не турбується про виконавців, які співають українською, їх не захищають, не віддають їм переваги. Наша пісня популярна хіба що на заході нашої держави, бо на сході слухають переважно російськомовну. Прикро розмежовувати так територію України, але це правда. Як творча особистість, я, звісно, маю амбіції щодо аудиторії: хочу донести свої пісні кожному слухачеві. Прикро, що на сході не дуже цікавляться українською піснею. Упевнений, без політики тут не обійшлося. Але ситуацію треба виправляти…
Наші політики захищають усе: пиво, кордони, національного товаровиробника, – але тільки не україномовного співака. Я про це товкмачив до революції, після революції і під час революції. І збагнув, що, крім мене, це нікому не потрібно. Люди, які починають співати російською, мають одразу купу концертів. Не наводитиму прикладів… А ті, хто співає українською, чекають, коли їх кудись запросять. Це факт.
– Хто вам подобається на українській сцені?
– «Скрябін», Наталія Валевська. Музика, що її раніше робив «Океан Ельзи», маю на увазі старий склад «Океану». Ані Лорак непогано нині працює, навіть досить потужно.
– З ким та чим вступили в Новий рік?
– З сином, доньками, дружиною, родиною, новим альбомом, україномовною творчістю.

Оксана Климончук