12 митей В’ячеслава Тихонова

…Студентській аудиторії демонстрували фотографії частин чоловічого обличчя – окремо очі, губи, підборіддя. Просили вибрати найбільш мужні та привабливі. Більшість опитуваних вибрала риси обличчя ...Штірліца. І справді, якщо спробувати визначити топ-10 найвродливіших акторів Радянського Союзу, то народний розвідник, «двічі князь», матрос, мічман і тракторист В’ячеслав Тихонов був би поза конкуренцією. Лишень погляньте: струнка фігура у військовій формі, задуманий погляд, мужнє підборіддя та аристократичний профіль. Цими днями красеню виповнюється вісімдесят!

МИТІ У КАДРІ…
1. Відмова «Мосфільму»
Дебют Тихонова у кіно був більш ніж вдалий: за роль у фільмі «Молода гвардія» він став лауреатом Сталінської премії. Одначе шлях на головну кінофабрику країни, «Мосфільм», для нього й далі був закритий. Річ у тім, що тогочасний керівник «Мосфільму» вважав, що Тихонов не росіянин. Та завдяки вольовій натурі актор не опустив руки – і саме на кіностудії імені Горького було відзнято майже всі найуспішніші фільми, які принесли Тихонову глядацьку любов.
2. Найкраща робота
Актора довго не хотіли затверджувати на роль Матвія у фільмі «Справа була у Пенькові». Однак саме її він вважає своєю найкращою роботою в кіно. Після появи стрічки на великому екрані для Тихонова настав зоряний час. Але Матвієм Тихонова називали недовго.
3. Війна і мир з критиками
Невдовзі його почали впізнавати як «князя Болконського» з фільму «Війна і мир». Хоча й цю роль йому не принесли на тарілочці: режисер сватав на неї двох інших акторів. Лише після рекомендації міністра культури Фурцевої на Тихонова звернули увагу. «Я присвятив цьому фільму чотири роки життя, – розповідав згодом актор, – то була неймовірна праця».
Чимало критиків і сам режисер не схвалили гру Тихонова, і, якщо відверто, він сам був незадоволений своєю роботою. Незабаром його не затвердили на роль розвідника у фільмі «Мертвий сезон». Зневірившись, актор вирішив назавжди піти з кіно. Лише приятель-режисер зумів виманити В’ячеслава на знімальний майданчик. «Якщо ти мені друг, – знімайся», – поставив ультиматум. Так у фільмографії Тихонова з’явилася стрічка «Доживемо до понеділка».
4. Тріумф Штірліца
Над роллю Штірліца Тихонов працював у столичному аеропорту «Внуково». Він запевняв, що у нічному залі очікування йому ліпше думається. Певно, в одну з таких ночей у голові В’ячеслава народилася ідея вставити у фільм епізод про зустріч Штірліца з дружиною, якого в сценарії не було.
Коли на екранах уперше з’явилася стрічка «Сімнадцять митей весни», вулиці ставали безлюдними. На голову Тихонова звалилася всенародна слава і любов. Розповідають, Брежнєву настільки сподобався фільм, що він наказав розшукати розвідника Ісаєва й надати йому звання Героя Радянського Союзу. Коли генсекові пояснили, що Ісаєв лише роль, Тихонов отримав звання народного артиста СРСР.
5. Опонент Суслова
Член Політбюро ЦК КПРС Михайло Суслов передивився «Сімнадцять митей» і повважав, що треба заборонити стрічку.
Не показано подвигу радянського народу у війні, – аргументував він свою думку.
Увесь радянський народ не міг служити в апараті Шеленберга, – відповів голова КДБ Юрій Андропов, і стрічку таки випустили на телеекрани
6. Останній фільм
Нещодавно на телеканалі «Росія» транслювали документальний фільм про В’ячеслава Тихонова. «Це остання моя робота для телебачення, – зауважує актор. – Не знаю, скільки мені ще відміряно. Можливо, недовго лишилося...».

…І ЗА КАДРОМ...
7. Куріння і татуювання
У молодості В’ячеслав Тихонов мав згубну звичку – куріння. Подейкували, що актор почав курити задля кіно, під час знімань фільму «Справа була у Пенькові». Та насправді це вигадка. Як розповідав сам пан В’ячеслав, коли батьки пішли на фронт (йому було 13, коли почалася війна), хлопчаки стали бавитися цигарками. «Відмовитися не можна було, – розповідає актор. – Не хочеш курити – отже, чужинець. Тютюну тоді ніде було взяти. Ми винайшли один спосіб: ділили вулицю на двох, кожен йшов своїм боком і збирав недопалки». Далі хлопці несли те багатство у штаб, висипали залишки тютюну на сковорідку, сушили його, а потім крутили цигарки.
Війна також винна у тому, що на руці актора з’явилося татуювання. «Добре, що мені не забракло розуму й наколов лише власне ім’я «Слава», – сміється Штірліц-Тихонов. – Всі інші писали ім’я першої дівчини, а її у мене тоді не було». Невдовзі акторові довелося двічі грати роль князів... із татуюванням.
8. Сімейний конфлікт
Цілком імовірно, що радянські глядачі могли б мати іншого Штірліца. «Коли я сказав, що хочу вступати до Інституту кінематографії, – пригадує актор, – удома зчинився переполох: «Навіть не мрій про це! Який з тебе актор? Поглянь, хто твої батьки...». У той час тато працював механіком, а мама – вихователькою в дитсадку. Єдиною, хто підтримав поривання юнака, була бабуся. Саме завдяки її мудрості маємо Тихонова-актора.
9. Провал на вступних іспитах
Майбутня знаменитість до інституту так і не вступила: В’ячеслав провалив іспит з акторської майстерності. Коли 17-річному Славку повідомили, що його не прийняли, юнак гірко заплакав у коридорі. Та через війну вступників-чоловіків бракувало, а позаяк В’ячеслав мав не найгірші результати, його взяли на випробувальний семестр навчання.
10. Невдалі шлюби
На знімальному майданчику «Молодої гвардії» В’ячеслав познайомився з Нонною Мордюковою. А коли картина з’явилася на великому екрані, у Мордюкової та Тихонова народився син Володимир. Лише тоді вони узаконили стосунки. За словами акторки, у шлюбі вона нудьгувала, адже у В’ячеслава все було розкладено по полицях. Якось Нонна зізналася, що чоловік жодного разу не привітав її з днем народження. «Ми не були готові до шлюбу, тому через 13 років розійшлися», – розповіла вона. Син залишився з матір’ю і теж став актором. Однак його доля не склалася: зовсім молодим Володимир (до речі, чоловік Наталі Варлей) загинув через передозування наркотиків.
Мордюкова згодом зізнавалася: «Я так сумую за Тихоновим. Він був у мене першим... Як хотілося б, щоб він був поряд! Нині я залишилася б з ним на все життя…».
Другий шлюб Тихонова також був нетривалим, хоча подарував найбільше диво у його житті – донечку Ганну. В’ячеслав без слів залишив московську квартиру колишній дружині та доньці, а сам переїхав на дачу.
11. Вічний розвідник
Мало хто знає, що розвідником Тихонову доводилося бути не тільки у кіно, а й у житті. Під час гастролей у Латинській Америці актора попросили передати спеціальному агентові секретний пакет. Майбутній полковник Ісаєв виконав це завдання з честю. До речі, у разі провалу Тихонов мав би з’їсти цього листа.
12. Самотність
Нині великий актор дедалі більше часу усамітнюється на дачі поблизу Москви. На чутки про проблеми зі здоров’ям ображається: «Чому вони мене завчасно хоронять?». В’ячеслав Васильович вудить рибу, ходить по гриби. «Маю чудові миті в минулому й віру в мабутнє, – каже Тихонов. – Я щаслива людина!».

П’ЯТЬ УЛЮБЛЕНИХ АНЕКДОТІВ РЕДАКЦІЇ ПРО ШТІРЛІЦА
1. У понеділок Штірліца повели на розстріл. «Важко починається тиждень», – подумав він.
2. Штірліцу за комір впала гусениця. «Десь танк підірвали!» – сказав Штірліц.
3. Штірліц знав, що війна завершилася. Тільки не знав де.
4. Штірліц завжди знав, що ліпше один раз підслухати, ніж сто разів почути.
5. Штірліц подумав... Йому сподобалось, і він подумав знову.


Інна Шитова