Побачити Сніжану Єгорову на екрані й не запам’ятати – просто неможливо. Моє суб’єктивне враження про неї склалося завдяки подрузі: ще коли Сніжана була ведучою програми «Хмарочос», та вважала її взірцем акторської майстерності. Мені, чесно кажучи, її розкута поведінка в кадрі не надто подобалася, але думка авторитетної подруги запала в душу. І тільки тепер, через багато років, сформувалася власна, неопосередкована думка про Сніжану Єгорову. Емоційна, говірка, вродлива й доглянута, вона справляє враження реалізованої й упевненої у собі жінки.
Нині 35-річна Сніжана в декретній відпустці. Її емоційний світ – це син, доньки і чоловік. Хоча в житті є місце й для роботи: за унікальний талант вести різноманітні приватні вечірки та концерти її називають «Королевою корпоративу».

– Сніжано, небагато людей знає, що твоя перша професія – театральна актриса…
– Так, на телебачення я потрапила випадково. Просто однієї «прекрасної» миті довелося піти з театру. Було важко, я мала хороші ролі, чудові стосунки з режисерами, театральні премії... А тут мій друг Олександр Брикайло (нині директор студії «Пілот») запросив на проби, і мене обрали серед багатьох претендентів.
– Йдеться про «Хмарочос»? Ти презентувала доволі незвичний для нашого глядача тип ведучої – енергійної, експресивної. Багатьох це тоді дратувало.
– Мене зорієнтували на західний формат музичних програм: від дівчини інформація виходить позитивніша, ведуча завжди мусить усміхатися й щоразу виглядати по-іншому. А якщо вона ще й дивна, багато рухається – це додатково привертає увагу глядача. Так, то не зовсім моє, але тоді мені платили непогані гроші…
– Себто Єгорова розривалася між театром і телебаченням?
– Мала ще й третю роботу: була ведучою в нічному клубі «Голлівуд», тодішньому осередку світського життя. А коли почав розвиватися модельний бізнес, працювала моделлю. Робила все, щоб заробити гроші, бо мала дитину й безробітного чоловіка... Я працювала 24 години на добу й завше куняла, коли їхала у громадському транспорті. Таке можна пережити лише коли ти молодий. Але то були такі часи: економічний хаос, шоу-бізнесу ще не було – було лише шоу. Тоді в «Голлівуді» починали Іра Білик, Сашко Пономарьов. Охочих було багато, а залишилися тільки ті, хто справді відчував акторське покликання.
– А в «Танці з зірками» потрапила тому, що продюсер цього шоу Олексій Гончаренко був твоїм другом?
– Ні. Потрапила, тому що я зірка. Це ж «Танці з зірками»!? Спочатку мене запросили туди як ведучу. Але я відмовилася, бо саме мала народжувати сина. А вже «Танцям із зірками-2» не змогла відмовити. Льоша сказав, що, коли я не погоджуся, з проекту піде Іра Білик. Хоча великого бажання працювати там не мала: моєму синові виповнилося лише чотири місяці, і треба було підтягнутися фізично й психологічно. Я чітко усвідомлювала, що цей проект для мене ненадовго. Багаторічна робота на телебаченні навчила мене, що таке реаліті-шоу. Це серйозне психологічне навантаження, фізична втома… Коли людина перевалює через певний екватор, у неї їде дах.
– Після того стресу пробувала танцювати?
– Бальні танці – ні. Хоча дуже люблю танцювати, люблю музику, люблю імпровізувати під час танцю, а не сповідувати певні канони. Втім танцями після того не захопилася, хоча вони й полонили всю Україну. Проект привернув увагу багатьох людей до бальних танців, до танцівників, до мистецтва загалом. Але, повірте мені, усі ті тьоті, які пішли на танці, дуже швидко їх покинуть. Дітей ганятимуть, але самі навряд чи витримають цей марафон.
– Сніжано, ти наразі у декреті. Не переймаєшся, що хтось тебе обскакає і про Єгорову забудуть?
– Знаєш, Окуджава казав: «Популярність – добре, але вона продажна тітка. А слава – це вже інше, вона – вірна, вона – дружина». Я не бігаю з кимсь наввипередки. У кожного свій шлях. Хто мене може обскакати? Я – індивідуальність, актриса. Я можу зніматися в кіно, робити телевізійні програми, повернутися в театр. Плюс можу взятися за будь-що інше (посміхається. – Авт.).

– Скільки років вашим дітям?
– Старшій доньці Стасі – п’ятнадцять, молодшій Саші – десять, а синові Андрійку – трохи більш як рік. Я називаю його Сонячним, тому що весь той тиждень, коли лежала у пологовому, панувала неймовірно сонячна погода. Був жовтень. Я щоранку прокидалася, а сонце – скрізь, таке враження, що його можна було їсти ложкою. І він у мене такий сонячний хлопчик, завжди посміхається, ніколи нікому не робить неприємностей. Ми навіть не відчуваємо, що в хаті є маленька дитина. Загалом я стала більш терпимою, це стосується й виховання дітей.
– Ваші дівчата ходять до звичайної школи чи до спеціалізованої?
– До спеціалізованої, але не для «особливих» дітей. Нещодавно я перевела їх у гімназію № 48, що на вулиці Прорізній, навпроти Молодого театру. Там хороша атмосфера і досвідчені педагоги.
– Напевне, там вчаться діти багатьох відомих людей?
– Наскільки я розумію, у гімназії є діти політиків, бізнесменів чи інших відомих людей, які живуть у центрі Києва. Але мене заінтригувало не це, а те, що в школі дисципліна – байдуже, чиї діти там вчаться.

СіД-інфо
Сніжана Єгорова народилася 23 лютого 1972 року в Новій Каховці на Херсонщині. З дитинства була впевнена, що стане актрисою. Освіта – театральний інститут ім. Карпенка-Карого. Працювала у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі. Робота на телебаченні: музично-розважальна програма «Хмарочос» (ICTV); «Сніданок з 1+1» та «Медовий місяць»; розважальні програми «Підйом» («Новий канал»), «Ми все про вас знаємо» («Інтер»); «Танці з зірками-2».
Була одружена з режисером Семеном Горовим, від якого має дві доньки. 2006 року вдруге вийшла заміж за актора й співака Антона Мухарського, якому народила сина. Мешкає у двоповерховому будинку в столичному районі Осокорки.


Наталя ДМИТРЕНКО