Вона не купує пісень за тисячі доларів і не володіє люксусовими апартаментами на Гаваях. Вона двічі розлучалася з чоловіком, кочувала з квартири на квартиру з донькою, але й далі творила і співала. Вона – чи не єдина, хто на вітчизняній естраді спілкується живою українською мовою і досі не зійшла з дистанції, тоді як більшість її колег-однодумців давно покинули велику сцену, не витримавши жорсткої конкуренції. Кількатижневе полювання кореспондента СіДу на Марічку Бурмаку підтвердило одне – її трудоголізмові можна лише позаздрити.
МАМА ЧИ СПІВАЧКА?
– Марічко, поки шукала тебе, зрозуміла, що Бурмака – дуже заклопотана людина зі щільними щоденними графіками-зустрічами. Донька Яринка не скаржиться?...
– Мене давно переслідує комплекс вини, що не приділяю уваги своїй дівчинці. Насправді ж, поспілкувавшись із подругами, які мають дітей, я зрозуміла, що проводжу з донькою навіть більше часу, ніж інші. Вранці готую Яринці сніданок, допомагаю збиратися до школи, а ввечері після усіх справ ми з нею спілкуємося досхочу, ділимося, як пройшов день. На вихідні – якщо випадає такий дарунок – ми також разом. Мені чомусь видається, що це навіть якийсь міф, ніби артисти не мають можливості приділяти достатньо часу дітям. Інша річ – жінка, яка працює, справді має розриватися між роботою і сім’єю. Наприклад, учора я пізно повернулася після концерту, однак ми з Яриною ще розмовляли десь півтори години.
– Від розлучень, як і від інших життєвих колізій, ніхто не застрахований. Скажи, як Яринка поставилася до вашого із чоловіком розірвання шлюбу? І як часто вона тепер бачиться із татом?
– Так склалося, що я розлучалася двічі. Приблизно рік ми з Яринкою жили окремо на квартирі, а всім казали, що у нашому великому домі йде ремонт. Але я бачила, що донька ставилася до всього дуже болісно, і зробила крок – ще раз спробувала зберегти сім’ю. Два роки ми прожили разом з чоловіком, та, як кажуть, марно. І вдруге довелося розійтися. Якщо я двічі йшла з дому, винаймала квартиру, спочатку – однокімнатну, потім – двокімнатну, то, повірте, причини були більш ніж серйозні. Ярина, звісно, дуже любить тата, вона на нього схожа, бачиться з ним. Момент образ у нас із чоловіком уже минув. І сьогодні я просто сподіваюся на його допомогу, хай не матеріальну, а принаймні батьківську. Приміром, якщо Ярина забажає пофарбувати волосся в зелений колір, я скажу: «Запитай спочатку в тата». На що, впевнена, тато стукне кулаком по столі. А це, скажу вам, немало.
Взагалі-то я людина традиційних сімейних цінностей. Відверто скажу: сім’ю намагалася зберегти до останнього. Жінкам, які стоять на порозі розлучення, я порадила б сто разів подумати, перш ніж «відрізати», бо хай яким є кохання з іншим чоловіком, однаково це чужа людина для вашої дитини.
– А чи склався в тебе сьогодні якийсь новий образ чоловіка, зустрівши якого, сказала б: «От з ним я одружилася б»? І взагалі, які чоловіки тобі подобаються?
– Не буду оригінальною, якщо скажу: як і кожна жінка, шукаю в чоловікові надійність, порядність, розуміння, власне, чоловічих рис. Інша річ – що далі, то більше розумію: надуманий образ не має значення і, можливо, навіть заважає. Кожна людина може мати риси, які імпонують тобі, але треба завжди бути готовим до того, що ця ж людина може мати й негативні риси. Я, наприклад, і подумати не могла, що зі мною поряд буде 29-річний комп’ютерний геній із зовнішністю рок-музиканта, з довгим волоссям. Уже рік ми живемо разом, і в нас дуже серйозні стосунки. Якби, скажімо, два роки тому в мене запитали щось стосовно цієї людини, однозначно відповіла б – не моє. От вам свідчення того, що ми думаємо про одну людину, а доля нас зводить з іншою.
«АВТО ЗМІНИЛО МІЙ ДРЕС-КОД»
– Після розлучення через деякий час ти купила в Києві нову квартиру й переселилася в неї. Чи облаштувала її повністю і в якому стилі? Маєш улюблений куточок у власному помешканні?
– Після кількох подорожей квартирами я зрозуміла, що треба кардинально щось міняти. І мені, і Яринці було дискомфортно. 2004 року я вирішила взяти у кредит трикімнатну квартиру – трохи власних заощаджень, трохи допомогли батьки. Вибирала помешкання з таким розрахунком, щоб зайти і жити. А тому, коли я зайшла сюди, то одразу сказала – це воно! Тут приємна аура, усе в теплих тонах, високі стелі – 3 метри 60 см – саме те, що мені до вподоби. Усі картини, які подорожували зі мною квартирами, нарешті знайшли прихисток. Я дуже люблю вітальню з великим вікном – від стелі до підлоги. Фантастичний краєвид!
А взагалі... Цей дім повністю наповнений мною!
– Про «одежину» твоєї домівки більш-менш зрозуміло, а у що полюбляє вбиратися Марічка Бурмака?
– Приблизно півроку, як я за кермом. І це, звісно, внесло корективи у мій щоденний гардероб. Якщо колись часто-густо вибирала взуття на високих підборах, то тепер віддаю перевагу улюбленим балеткам. Якщо навіть конче дрес-код вимагає шпильок, то в салоні авто завжди є чергові балетки для перевзуття. Щодо так званих виходів у світ, то тут я даю волю фантазії. Є певні бренди, які мені подобаються і підходять. На шопінг зазвичай часу нема. Та якщо я вже забігла до крамнички і якась річ впала в око, одразу ж її купую. Як і кожна жінка, віддаю перевагу жіночному стилю – шовковим платтям, блузкам, «шпилькам».
– Філософське питання: якби можна було повернути час назад, що ти зробила б по-іншому?
– А нічого! По-перше, я – фаталістка, по-друге – філософ, по-третє – задоволена життям, навіть усіма складними моментами, які пережила. Вірю в долю і в те, що плануємо власне життя не ми. Вважаю, що шанси, які мені дарувало життя, я використала хай не по максимуму, але по верхній межі точно. А планів попереду ще багато. Скажімо, є хороші й талановиті люди, яких поважаю, але вони зійшли з дистанції. Я ж іще на цій дистанції тримаюся.


Жанна КЛЕМПУШ